Опитування

Учні не бажають вивчати астрономію, бо:

 це зайвий навчальний предмет у школі
 не розуміють, навіщо їм астрономія
 вона їм не знадобиться

 
Ви зараз тут: Головна > Новини > Історики астрономії знайшли частину зоряного каталогу Гіппарха?

21 жовтня 2022 р.

Історики астрономії знайшли частину зоряного каталогу Гіппарха?

За допомогою сучасної технології роботи зі старовинними рукописами науковцям-історикам, можливо, пощастило виявити частину давно втрачених праць грецького астронома Гіппарха, одного з найвидатніших астрономів античності.

Близько 130 року до нашої ери великий грецький астроном Гіппарх склав перший в історії зоряний каталог, що містив описи та координати майже 850 зір північного неба, які можна побачити неозброєним оком. Принаймні, так стверджують пізніші джерела — копії каталогу Гіппарха так і не були знайдені.

Тепер троє європейських науковців стверджують, що виявили невелику частину давно втраченого каталогу. Про це вони сповістили в Journal of the History of Astronomy. Дослідники вивчали Codex Climaci Rescriptus, рукопис ІХ або Х століття з монастиря Святої Катерини на Синайському півострові в Єгипті. Кодекс, який зберігає Музей Біблії у Вашингтоні (США), містить християнські тексти сирійською мовою.

Історики знайшли у фоліанті Codex Climaci Rescriptus, показаному на цій світлині, щось схоже на частину стародавнього зоряного каталогу. Автор знімка Пітер Малик. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.

Історики знайшли у фоліанті Codex Climaci Rescriptus, показаному на цій світлині, щось схоже на частину стародавнього зоряного каталогу. Автор знімка Пітер Малик. Фото з сайту https://skyandtelescope.org.

Під видимим текстом на одному з фоліантів є так званий палімпсест — майже непомітний відбиток старішого тексту, який середньовічні переписувачі зскребли, щоб повторно використати дорогий пергамент. Прискіпливо вивчаючи десятки зображень, зроблених на різних довжинах хвиль ультрафіолетового випромінювання, вчені виявили давніший текст, який, ймовірно, було написано у V або VI століттях нашої ери.

Текст грецького палімпсесту описує сузір’я Північна Корона, надаючи інформацію про його протяжність на небі та про координати чотирьох його зір (тепер позначені як α, β, δ та τ). Ці координати чітко узгоджуються з положенням зір на той час, коли Гіппарх склав свій каталог.

Відкриття показує, що Гіппарх використовував екваторіальні координати, і що його вимірювання мали точність до одного градуса. Навпаки, у каталозі Птолемея, складеному майже через три століття, використано екліптичні координати і він є значно менш точним. На думку дослідників, це означає, що Птолемей при створенні свого каталогу використовував не лише дані Гіппарха.

За інф. з сайту https://skyandtelescope.org

Цікаве відео

Перехід до перегляду відеороликів