20 вересня 2026 р.

Малі червоні цятки — це зачатки квазарів та надмасивних чорних дір

Коли космічний телескоп Джеймса Вебба вперше дослідив найтемніші ділянки неба, він зміг побачити об’єкти тьмяніші та віддаленіші, ніж будь-який телескоп будь-коли раніше. Він виявив кілька несподіванок щодо раннього космосу, однією з яких стало відкриття малих червоних цяток (Little Red Dots, LRDs).

LRD — це червонуваті, точкові об’єкти, що існували, коли Всесвіту було лише мільярд років. Астрономи висунули кілька гіпотез щодо їхньої природи. Це можуть бути молоді та потужні активні чорні діри, або, можливо, зародки перших галактик. Але активні чорні діри генерують потужне радіо- та рентгенівське випромінювання, як квазари, тоді як LRD – ні. Суть іншої гіпотези в тому, що вони є дуже великими зорями-попередниками. Сильно яскраві зорі, що складаються лише з водню та гелію. LRD мають спектр, схожий до моделей перших зір, але спектри також показують сильне обертальне доплерівське зміщення. LRD, здається, обертаються неймовірно швидко, що було б незвично для перших зір.

Дослідження, засноване на комп’ютерному моделюванні раннього Всесвіту, стверджує: це молоді, надмасивні чорні діри. Науковці змоделювали протогалактику в середовищі молодого космосу та дослідили її еволюцію. Виявилося — газові хмари всередині протогалактики залиті яскравим ультрафіолетовим світлом, і це запобігає перетворенню хмари на зоряний розплідник. Замість того, щоб фрагментуватися на протозоряні хмари, гігантські газові хмари стискаються, утворюючи первинну суперзірку, яка потім швидко перетворюється на чорну діру.

Моделювання цих надмасивних чорних дір передбачає спектр, який сильно відповідає спостережуваним спектрам малих червоних цяток. Модель допомагає пояснити, чому спектри LRD в деяких аспектах нагадують чорні діри, а в інших — первісні зорі. Ця робота також може пояснити, чому надмасивні чорні діри з’являються так рано у Всесвіті. Схоже, що LRD є зародком надмасивних чорних дір та потужних квазарів.

За інф. з сайту www.universetoday.com