6 лютого 2025 р.
Вивчення метеоритів кидає виклик теоріям про хімічну еволюцію Землі
Розуміння того, звідки взялися основні елементи Землі — і чому деякі з них відсутні — давно не дає спокою науковцям. Тепер результати нового дослідження, яке виконала група вчених з США, розкривають дивовижний поворот в історії формування нашої планети. І ставить під сумнів усталені теорії про те, чому Земля та Марс збіднені помірно леткими елементами (moderately volatile elements, MVE).
Ці елементи, такі як мідь і цинк, відіграють вирішальну роль у планетній хімії. Вони часто поєднані різними взаємодіями з потрібними для життя елементами, такими як вода, вуглець і азот. Розуміння їх походження дає важливі підказки про те, чому Земля стала придатним для життя світом. Земля і Марс містять значно менше MVE, ніж примітивні метеорити (хондрити), що ставить фундаментальні питання щодо формування планет.
Науковці застосували новий підхід для аналізу залізних метеоритів — залишків металевих ядер найдавніших будівельних блоків планет — і знайшли переконливі докази того, що планетезималі першого покоління у внутрішній Сонячній системі були несподівано багаті помірно леткими елементами». «Це відкриття змінює наше розуміння того, як планети отримували свої інгредієнти», — заявили дослідники.
Досі науковці вважали, що MVE були втрачені з двох імовірних причин: їх ніколи не було багато в ранній Сонячній системі, або вони втекли під час диференціації планетезималей. Однак нове дослідження розкриває іншу історію: багато з перших планетезималей зберегли свої MVE. А це свідчить про те, що будівельні блоки Землі та Марса втратили їх пізніше — у період жорстоких космічних зіткнень, які передували формуванню планет.
Дослідники виявили, що багато планетезималей у внутрішній Сонячній системі зберігали кількість MVE, схожу на хондрити. Тобто вони накопичували та зберігали помірно леткі елементи, попри диференціацію. Це вказує на те, що прото-Земля та прото-Марс не були збіднені на ці елементи. Вони їх втратили протягом тривалої історії жорсткого зростання, а не через не повну конденсацію в сонячній туманності чи диференціацію планетезималей.
«Наша робота дає змогу переглянути те, як ми розуміємо хімічну еволюцію планет», — пояснили автори дослідження.
За інф. з сайту https://phys.org
