Останні новини

03 лютого 2023 р.


Наближається до завершення будівництво субміліметрового телескопа Фреда Янґа (Fred Young Submillimeter Telescope, FYST), який створює міжнародний консорціум Cerro Chajnantor Atacama Telescope (CCAT) на чолі з Корнельським університетом.


29 січня 2023 р.

Метеорити розкривають ймовірне походження летких хімічних речовин Землі


Вивчення метеоритів дало змогу науковцям Імперського коледжу Лондона з’ясувати, що приблизно половина земних запасів леткого елемента цинку привнесені астероїдами, які походять із зовнішньої Сонячної системи.


22 січня 2023 р.

Чи зможуть телескопи наступного покоління побачити, що на Землі є життя?



Ви зараз тут: Головна > Методика > Крячко І.П. Астрономічні бази для науки й освіти. Методичний посібник.

Крячко І.П. Астрономічні бази для науки й освіти. Методичний посібник. — К. : Видавничий центр Валентини Боровик «Наше небо», 2013. — 60 с.

Фото обкладинки методичного посібника

Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах
(Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти № 14.1/12-Г-43
від 12 лютого 2013 року)

Рецензенти:
І.Б. Вавилова, старший науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України, кандидат. фіз.-мат. наук;
В.С. Коваль, учитель фізики і астрономії Вишгородської СШ №2 Київської обл.

ЗМІСТ

Вступ
1. Астрономічні спостереження як основа астрономічних даних
2. Що таке база даних та інформаційний навчальний елемент
3. Найбільші та найвідоміші бази даних в астрономії
4. Використання астрономічних баз даних та інформаційних ресурсів для освіти
Література
Додатки
Додаток 1. Найвідоміші астрономічні каталоги
Додаток 2. Перелік баз даних та інформаційних ресурсів для астрономічної науки й освіти
Додаток 3. Астрономічна інформація в Інтернеті для цілей астрономічної освіти.

Фрагмент з Вступу

Астрономія нині розвивається дуже швидко. Майже щодня ми отримуємо повідомлення про те, що астрономи спостерігали (навіть більше, відкрили) у Всесвіті якийсь цікавий об’єкт, провели космічний експеримент у Сонячній системі, планують збудувати новий наземний чи орбітальний телескоп, спорядити чергову космічну місію до якогось із тіл нашої планетної системи тощо.

За такими повідомленнями криється загалом буденна, копітка, часто виснажлива, дослідницька робота, яку в кожній галузі наукового пізнання виконують учені — фізики, хіміки, біологи та ін. Що, можливо, відрізняє астрономів від колег-природознавців у сенсі виконання досліджень, то це тривалість у часі астрономічних спостережень — для деяких із них потрібні роки, а для окремих, наприклад, астрометричних, навіть десятки років.

Результатом зазначеної роботи є величезний обсяг астрономічних даних (про те, що ми розуміємо під термінами «дані», «інформація», «знання», докладніше в п. 2, а тут лише вкажемо: дані — це будь-які сигнали, що їх одержує, в астрономії найчастіше зі спостережень, людина або пристрій; інформація — цілеспрямовано опрацьована сукупність даних; знання — цілеспрямована координована дія), які належить зберегти, а потім і обробити за певними методиками. Наприклад, від космічної «Обсерваторії сонячної динаміки» (Solar Dynamics Observatory, SDO) щодоби отримують 1,5 тера-байта (Tb) даних, що еквівалентно запису одного CD-диска кожні 36 секунд.

Підкреслимо важливу обставину — в астрономії фактично не існує застарілої інформації, адже спостереження небесного об’єкта, виконані, наприклад, сто років тому, цікаві хоча б тим, що їх можна порівняти з пізнішими спостереженнями цього ж об’єкта. Саме тому будь-яке спостереження за небесним об’єктом, виконане в минулому (до появи сучасних цифрових методів отримання даних), не можна втрачати.

Використання нових інформаційних технологій у курсі астрономії дає змогу підвищити загалом рівень навченості, зацікавити за рахунок новизни діяльності тих учнів, які мають низьку мотивацію до навчання. Окрім цього, використання ІКТ на уроках астрономії дозволяє інтенсифікувати діяльність вчителя й учня, підвищити рівень навчання предмету, відобразити суттєві сторони астрономічних об’єктів і явищ за рахунок демонстрації й розгляду найважливіших (з погляду навчальних цілей і завдань) їхніх характеристик.

Використання комп’ютера в навчальному процесі дає змогу вчителеві створити банк навчальних астрономічних даних і накопичити в ньому багатий дидактичний матеріал: ілюстрації небесних об’єктів, динамічні моделі, варіанти практичних і самостійних робіт, запитання для тематичних оцінювань тощо. Усе це дуже полегшує підбір індивідуальних завдань для учнів і дозволяє зробити навчальний процес особистісно-зорієнтованим.

Методичний посібник створено на основі результатів, отриманих під час виконання пошукової теми Лабораторією методологічного та інформаційного забезпечення астрономічної освіти і науки (МІЗОН-А) Головної астрономічної обсерваторії НАН України

Цікаве відео

Перехід до перегляду відеороликів