Переклад статті Ф.Д. Дрейка з книги «Межзвездная связь» (М. : «Мир», 1965, С. 193—194)
Проект «Озма»
Проект «Озма» — перший організований систематичний пошук ознак позаземного розумного життя за допомогою високочутливої апаратури. Ця програма виконувалася за допомогою 85-футового радіотелескопа протягом травня, червня і липня 1960 р. Предметом пошуку були радіосигнали розумних істот поблизу частоти 1420,4 МГц, на якій випромінює атомарний водень. Був використаний спеціальний приймач, що мав високу чутливість, вузьку смугу пропускання, гарну стабільність частоти налаштування і здатний сильно подавляти радіоперешкоди земного походження. Для прийому сигналів, набагато слабкіших, ніж шуми приймача, використовувавсь модуляційної радіометр, причому як перша підсилювальна ступень застосовувався параметричний підсилювач на напівпровідниковому діоді.
Фото з сайта www.ideastream.org/news/161162113
Направляючи телескоп на Тау Кита і Епсилон Еридана було досліджено інтервал частот у 400 кГц. Ці зорі обрали «мішенями», бо це найближчі до нас одинокі зорі типу Сонця. Впродовж усього пошуку використовували смугу 100 Гц.
У цьому попередньому циклі спостережень не було виявлено сигналів позаземного походження. Ми вважаємо, що сигнали були б виявлені, якщо б їх смуга частот була менше 100 Гц, а ефективна, випромінювана передавачем потужність — 10 у 13-й степені Вт або більше. Це приблизно еквівалентно передавачу потужністю 1 Мвт, що працює на антену діаметром 600 футів. Після цієї першої серії пошук був припинений через необхідність використання антени для інших завдань.
З того часу тривала розробка способів виявлення неземного життя. Вона привела до висновку, що вдосконалені методи переробки інформації, зокрема виділення кореляційної функції радіометричних записів і реєстрація, крім амплітудної, фазової інформації, можуть підвищити чутливість до штучних сигналів позаземного походження. Застосування лазера зробить можливим здійснення пошуку в оптичному інтервалі спектра, але пошук на радіочастотах має все-таки великі шанси на успіх. Тепер стало очевидним також, що велика кількість частот і зір, які необхідно перевірити під час пошуку сигналу, вимагає створення пристрою, здатного сприймати і переробляти дуже велику кількість інформації. Тому для майбутніх досліджень необхідні багатоканальні приймачі або еквівалентні їм складні системи.
