Галерея астросвітлин

АСТРОНОМІЯ — ПЕРЕДОВИЙ РУБІЖ ПРИРОДОЗНАВСТВА (продовження)

На що чекати від астрономії у найближчому майбутньому?

Прогнозувати розвиток науки — справа невдячна. І ми не будемо це робити. Зазначимо лише, що астрономія отримає нові знання про Всесвіт, знайде відповіді на існуючі в наш час таємниці й відкриє щось нове й незбагненне. Говорити так нам дозволяє одна досить важлива обставина, на яку звертають увагу окремі дослідники науки і з якою важко не погодитися: астрономія ще не досягла межі можливостей своїх інструментів. Іншими словами: можна будувати все більші й більші за розмірами телескопи як на Землі, так і в Космосі. Отже, астрономії ще є куди розвиватись як у розумінні об'єкта свого пізнання (Всесвіт), так і в розумінні можливостей основного інструмента цієї науки — телескопа.

А в царині сучасних потужних телескопів ось-ось відбудуться суттєві позитивні зміни. Замість відомого Космічного телескопа ім. Габбла, що вже майже відпрацював своє, на орбіті Землі має з'явитись телескоп ім. Джеймса Вебба, оснащений дзеркалом з діаметром 6,5 м.

Нові технології та досягнення комп'ютерної техніки відкрили нове дихання для наземних телескопів. Вже подолано рубіж телескопів з діаметром дзеркала у 10 м. Нові телескопи за цією характеристикою будуть у 2—3 рази більшими. Так новий майбутній телескоп ELT (Extremely Large Telescope — Надзвичайно Великий Телескоп) матиме діаметр дзеркала 35 м (щоправда реально робочими будуть 28 м). Цей інструмент фактично стане масштабною копією вже діючих телескопів HET (Ґоббі та Еберлі телескоп, США) і SALT (Southern African Large Telescope — Великий Південно-Африканський Телескоп). Зазначим, що телескопи HET та SАLТ радикально відрізняються від своїх попередників — великих оптичних телескопів. Річ у тім, що вони є фактично стаціонарними (нерухомими) телескопами — їхня оптична вісь встановлена під фіксованим кутом до напрямку зеніт-надир. Протягом сеансу спостережень телескоп залишається нерухомим, а його система стеження, розміщена у верхній частині інструмента, забезпечує супровід об'єкта на певній ділянці по колу висоти.

Телескоп ELT зможе реєструвати небесні світила на порядок нижчої яскравості, ніж це можуть робити сучасні телескопи 10-ти метрового класу. Загальну вартість проекта оцінюють приблизно в 100 млн. доларів США. Його розробляють в Техаському університеті, де вже накопичено досвід зі створення телескопа HET, Пенсильванському університеті й обсерваторії Мак-Дональд. Цей проект заплановано для здійснення не пізніше середини наступного десятиліття.

Паралельно з розробкою нових телескопів астрономи планують і розробляють нові космічні місії й експерименти. Тут можна назвати проекти з пошуку планет земного типу поблизу інших зір, відправка міжпланетних космічних станцій до супутників планет-гігантів, подальше дослідження Марса і, безумовно, підготовка до нового етапу дослідження Місяця (зі створенням на його поверхні наукової бази).

Отже, астрономія справді є сьогодні, як до речі й учора, переднім краєм природознавства. Вона цікава й дивовижна, а одержані нею знання — золотий запас нашої цивілізації. Ці знання ми зобов'язані передати молодому поколінню. Як саме — читайте далі.

2. Астрономічна освіта в Україні: що зроблено і що треба ще зробити

Астрономічна освіта невід'ємна складова загальної освіти

Від початку 90-х років минулого століття й до сьогодні в Україні триває в багатьох аспектах цікавий процес впровадження в систему загальної освіти курсу астрономії. Трапилося так, що в незалежній Україні в загальноосвітніх школах не знайшлося місця астрономії. Ми не будемо аналізувати причини цього, констатуємо лише факт: на кінець ХХ століття астрономії, як окремої, обов'язкової для вивчення всіма учнями, навчальної дисципліни, в наших школах не існувало.

Безумовно, такий стан речей не задовільняв багатьох учителів, зокрема тих, хто викладав курс астрономії ще за радянських часів. Абсурдність такої ситуації розуміли передові, прогресивні працівники різних педагогічних установ включно з Міністерством освіти України. Різко негативно щодо цього виступала астрономічна громада, зокрема Українська астрономічна асоціація.

Тоді, на початку і в середині 90-х років минулого століття, прихильники відновлення курсу астрономії наводили багато аргументів, чому саме астрономія має повернутись до української школи як окрема обов'язкова навчальна дисципліна. Серед них був і такий: "Очевидно, що без елементарних знань астрономії сучасна людина не може обійтися. Адже астрономія дозволяє комплексно розглядати середовище життя (життєвий простір) людства, дає знання про те, де живе людина і яке місце вона посідає у Всесвіті. Астрономія дає можливість людині сприймати світ не як набір роз'єднаних природних або суспільних компонентів, а як єдину взаємозалежну природну систему, що живе й розвивається за відповідними законами".

Врешті-решт зусиллями багатьох небайдужих людей (про них і про сам процес можна розповідати окремо, адже авторам пощастило бути свідками і учасниками цих подій) питання поновлення курсу астрономії в загальноосвітніх закладах вдалося зрушити з місця. 1999 р. Міністерство освіти України оголосило конкурс "навчальних програм з астрономії для старших класів за двома напрямками: для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, гуманітарних класів ліцеїв (загальнокультурний рівень) і для учнів класів науково-природничого профілю (поглиблене вивчення)" — цитата з відповідного листа Міністерства — Авт.).

[Повернутись на попередню сторінку]

[Читати далі (наступна сторінка)]

Пошук інформації на сайті

Цікаве відео

Перехід до перегляду відеороликів