Стаття "Як астрономи життя у Всесвіті шукають" вперше опублікована у шостому числі журнала
"Світогляд" за 2008 р.
ЯК АСТРОНОМИ ЖИТТЯ У ВСЕСВІТІ ШУКАЮТЬ
Астрономи впевнено рухаються до розгадки таємниці, яка хвилює чи не кожного землянина і яку найсміливіші оптимісти формулюють запитаннями на кшталт "Чи самотні ми у Всесвіті?".
Звісно, говорити сьогодні про якісь результати пошуків "собі подібних" не доводиться. З однієї єдиної причини — їх, цих результатів, просто немає. Читач, обізнаний, наприклад, з питанням пошуку сигналів позаземних цивілізацій, мав би зауважити, що подібні проекти вже не фінансують за державний кошт навіть у розвинених країнах світу. Хоча ідея реєстрації сигналів від іншопланетян продовжує жити і доказом цього є факт уведення в дію в минулому році радіотелескопа, спеціально збудованого для пошуку таких сигналів.
Зазначимо, що це перший у світі радіотелескоп, спеціально збудований для пошуку позаземних цивілізацій. 42 шестиметрові "тарілки" (з 350 запланованих) вже використовують для реєстрації сигналів з космосу. Як вважають фахівці, технічні можливості нового телескопа підвищують шанси знайти у Всесвіті позаземний розум.
Новий радіотелескоп побудовано на кошти Пола Аллена (він разом з Б. Гейтсом створив всесвітньо відому фірму Microsoft) і названо "Allen Telescope Array" (ATA). Особливістю телескопа є спеціальна комп'ютерна програма, завдяки якій відбуватиметься фільтрація сторонніх шумів, створених космічними тілами.
Додамо, що окрім пошуку іншопланетян, цей телескоп планують використати і для потреб позагалактичної астрономії. І це не випадково, адже гарантії успіху в реєстрації сигналів мінімальні. Тим паче, що знаменитий астрофізик Стівен Гокінг упевнений — за межами Землі існує лише примітивне життя. Ми не самотні у Всесвіті, вважає він, проте відносить себе до скептиків, які задають слушне запитання: "Якщо життя у Всесвіті є, то чому із сучасними технологіями людство до сьогодні не виявило жодного більш-менш точного свідчення його існування?".
Виступаючи в Університеті імені Джорджа Вашингтона з лекцією, приуроченою до 50-річчя створення NASA, Гокінг перерахував три можливі варіанти відповіді на одвічне запитання чи "одинокі ми у Всесвіті?".Виступаючи в Університеті імені Джорджа Вашингтона з лекцією, приуроченою до 50-річчя створення NASA, Гокінг перерахував три можливі варіанти відповіді на одвічне запитання чи "одинокі ми у Всесвіті?".
-
Виступаючи в Університеті імені Джорджа Вашингтона з лекцією, приуроченою до 50-річчя створення NASA, Гокінг перерахував три можливі варіанти відповіді на одвічне запитання чи "одинокі ми у Всесвіті?".
Перший варіант: людство і життя взагалі — це своєрідне унікальне космічне явище, якому немає аналогів. Другий варіант зводиться до того, що в далекому космосі є декілька високорозвинутих цивілізацій, але вони суттєво відрізняються від людства, а з урахуванням розмірів Всесвіту, знайти їх — це свого роду виграш у лотерею. Третій варіант, до якого схиляється й сам Гокінг, полягає в тому, що життя у Всесвіті існує, проте воно примітивне, а відносно організовані види — це дуже велика рідкість. "Дехто б сказав, що на Землі розумне життя ще тільки має з'явитись", — пожартував 66-річний Гокінг.
На лекції вчений ясно дав зрозуміти, що не вірить розповідям про зустрічі з прибульцями з інших планет. Іншопланетяни чомусь "являються лише дивакам і людям з дивними особливостями", сказав Гокінг. "Звісно, якби у людства був ще мільйон років на пошуки, то, очевидно, в тому чи іншому вигляді позаземне життя було б знайдене", — говорить учений, який присвятив своє життя вивченню гравітації.
Отже, з сигналами від іншопланетян кепські справи, а чекати мільйон років — занадто великий термін. То що ж робити? Виконувати щоденно дослідження, розкривати і встановлювати будову та структуру Всесвіту на всіх рівнях, доступних сьогодні астрономічній науці. Можливо саме на цьому магістральному шляху пізнання Мегасвіту нам пощастить знайти відповідь на одвічне питання існування життя у Всесвіті.
Цікаво зауважити, що, власне, питання життя не проходить по "відомству" астрономії. Однак пошуки позаземних його проявів чомусь "повісили" на астрономів. Можна бути впевненим, що коли таке життя все ж знайдуть, от тоді на відомому блюдечку зі смужечкою відомо якого кольору це питання "передадуть" біологам, чи то пак астробіологам...
Фактично астрономи пішли іншим, природним для них, шляхом у питанні пошуку життя поза межами Землі. Цей шлях можна охарактеризувати двома тезами: перша — пошук основи, якщо хочете підґрунтя, на якій квітне земне життя; друга — пошук того, що є невід'ємною складовою життя.
Суть першої тези зводиться до пошуку позаземних планет, а другої — до пошуку складних хімічних сполук, які є атрибутами земного життя. Про успіхи на цьому шляху далі детальніше.
