КОРОТКИЙ ПУТІВНИК ЗОРЯНИМ НЕБОМ
З плином часу вигляд зоряного неба змінюється. Це пов’язано з тим, що всі об’єкти Всесвіту перебувають у русі та еволюціонують. Найпомітніші для людини зміни зоряного неба спричинені обертанням Землі навколо осі та її рухом довкола Сонця. Перше зумовлює зміни вигляду зоряного неба впродовж доби, а друге — упродовж року. Окрім зазначеного, вигляд зоряного неба залежить від місця спостереження, тобто географічних координат пункту спостережень.
Нижче подано короткий опис і наведено карти-схеми вигляду зоряного неба щомісяця (на 15 число) впродовж року на широті Києва. Час спостережень у січні—квітні та вересні—грудні — 21 година київського часу, а в період травень—серпень — 22 година. На картах-схемах показано найвиразніші фігури (візерунки), які можна умовно намалювати для кожного сузір’я по його яскравих зорях. Ці фігури допомагають знаходити сузір’я на небі та орієнтуватися в їх взаємному положенню відносно горизонту місця спостережень.
Січень
Сузір’я Оріона, яке легко розпізнати на зоряному небі по виразній фігурі міфічного мисливця, окресленій за допомогою яскравих зір, міститься у південній ділянці неба. Ліворуч від нього високо над обрієм розташувалося сузір’я Близнюків, під ним — Малий Пес, а нижче — маловиразне сузір’я Однорога. Над обрієм лежить сузір’я Великого Пса, до якого належить найяскравіша зоря неба Землі Сиріус. Над Оріоном міститься Візничий з яскравою зорею Капелла. Праворуч від нього і трохи вище — сузір’я Персея. Нижче Візничого і праворуч від Оріона міститься сузір’я Тельця, прикрашене зорею Альдебаран. Неподалік від зорі Ригель, що позначає коліно Оріона, лежать зорі сузір’я Еридана — зоряної ріки, що спадає за горизонт у південну півкулю неба.
У південно-східній ділянці неба високо над обрієм лежить сузір’я Рака. Під ним до самісінького горизонту простягнулася небесна Гідра. На сході над видноколом піднялося сузір’я Лева.
Південно-західну ділянку неба прикрашають сузір’я Кита, Овна і Риб. Голова східної Риби лежить високо над горизонтом, а західної — на обрії над точкою заходу. Сузір’я Андромеди й Пегаса лежать на заході. Квадрат Пегаса — найпомітніша фігура сузір’я — схиляється до обрію.
Точку півночі позначає Полярна зоря, що належить до сузір’я Малої Ведмедиці. У цю пору його ківш перебуває високо над горизонтом. Нижче, ближче до обрію, лежить сузір’я Дракона.
У північно-західній ділянці неба над горизонтом видно частину сузір’я Лебедя. Над ним вище — Цефей, а ще вище — сузір’я Кассіопеї.
Сузір’я Великої Ведмедиці з її знаменитим ковшем міститься у північно-східній частині зоряного неба. Під ним (ближче до сходу) — сузір’я Гончих Псів. Ще ближче до сходу над обрієм лежить сузір’я Волосся Вероніки.
