Mykola |
Надіслано: 17 Грудня, 2009 - 18:50:33
|

Newbie

Повідомлень всьго: 8
Дата реє-ції: Груд. 2009
Звідки: Луганськ

|
Аби астрономія стала популярною наукою, треба виконати дві основні умови:
1. Популяризація. Не замикатися в собі, а обмунюватися інформацією з усіма, при тому не на мові астрології (яку я, до речі, поважаю), а побутовому жаргоні, хоча би, класичній мові. Я розміщую інфо на своїх сторінках із усіх джерел, але як сам розумію, та зважаючі на рівень своїх учнів (http://physik.at.ua/). ТРЕБА СТВОРИТИ СВОЮ СІТКУ, В ЯКУ БУДУТЬ ПОТРАПЛЯТИ НЕБАЙДУЖІ. Це обмін посиланнями...
2. Доступність. Ті поняття та погляди, які пропонуються зараз у школі застаріли. Більш того, зважаючі на примітивізм навчання, вони вводять учня в стан коми: з одного боку Сонце сходить на сході, а з другого - рухається на захід небесною сферою... Збоживоліти можна! Це ж не ХІХ, навіть не ХХ сторіччя! Вже ХХІ! Треба звести все до одного погляду, а не з різних боків. Із точки зору Місяця все вийшло ще більш заплутаним.
Сонце - центр системи, ось звідти і треба дивитися, а наслідки, - це наслідки, а не першопричина.
|
|
|
Mykola |
Надіслано: 18 Грудня, 2009 - 08:05:25
|

Newbie

Повідомлень всьго: 8
Дата реє-ції: Груд. 2009
Звідки: Луганськ

|
Проблема не в засарілость знань, а в плутанині. Дотепер, наприклад, учні вивчають спочатку на уроках астрономії термоядерні реакції на Сонці, а потім, наприкінці навчального року, на уроках фізики знайомляться із самим поняттям "термоядерна реакція".
Можливо, що цей клубок розмотає нова, 12-річна система, але, я так думаю, відрив від фізики (курс буде закінчено в 11-му класі), тільки послабить позиції астрономії...
Повертаючись до популяризації, хочу ще раз підкреслити, що треба забезпечити доступність до інформації дітей та спрощення теорії до їх рівня знань.
Зважте й на те, що зараз багато дітей і неба нічного не бачать... |
|
|
astro  |
Надіслано: 18 Грудня, 2009 - 08:41:08
|
Адміністратор

Повідомлень всьго: 92
Дата реє-ції: Лют. 2010

|
Шановний Mykola все, про що Ви написали - слушно. Маємо і неузгодженість програм (читай, змісту навчальних дисциплін) і, певно, "розбалансованість" Типового навчального плану тощо.
Зауважу, проте, що всі ці речі не впали до нас з неба. Ці труднощі створені нашими колегами (навіть за нашої участі, чи, що буває значно частіше, мовчазної не участі). А ми всі (учителі, викладачі, активісти й співчуваючі) потім долаємо створені труднощі.
Як чинять справді розумні люди - спершу домовляються, узгоджують, апробовують, а вже потім впроваджують.
Висновок. Дослухаймося один до одного, єднаймося і не будемо байдужими! |
|
|
|