Запрошую всіх зацікавлених, а також небайдужих, до обговорення проблем, які існують в астрономічній освіті.

Шановні оголосіть, будь ласка, "увесь список" проблем.

Звісно, проблем вистачає. На мою думку найважливішими сьогодні є:
1. Підготовка кваліфікованого і "патріотично" (простіше - небайдужого) налаштованого до астрономії учителя;
2. Методичне забезпечення курсу з урахуванням диференціації навчання у старшій школі;
3. Створення матеріальної бази курсу (підручники, посібники у.т.ч. наочні, тощо.

Все це, доречі, чітко зазначено у Концепції астрономічної освіти. Варто цей документ вивести з своєрідного "підпілля", обговорити широким загалом і надати йому статусу нормативного. Тоді всі, хто причетний до астрономічної освіти в Україні, матимуть основоположний дороговказ у зазначеній сфері діяльності.

Гадаю перш за все повинна бути визначена чітка логічна структура практичного використання кіцевого результату діяльності всіх задіяних в неї учасників.

Кожен хто вправі приймати якісь навіть маленькі самостійні рішення повинен бачити практичну потребу у реалізації кінцевого продукту тобто не просто цікавої ідеї але й вигдіної в плані виживання і самореалізаці.
В першу чергу стимул повинен мати учень, який спочатку даватиме натхнення вчителю працювати а потім розвивати і рухати вперед те, що дійсно потрібно для розвитку Астрономії.
В умовах, що склались не так легко пояснити дитині, що астрономія то краще ніж сигарети і дегустація дешевого пива під час і після уроків.

Так, питання мотивації навчання астрономії (а йдеться, очевидно, саме про це) дуже цікаве. Ще цікавіше - хто в Україні та за її межами знайшов на нього відповідь?

Я собі гадаю, що потрібно розвивати відповідну галузь чи окрему промисловість, яка потребуватиме такого товару і здатна буде його замовити у вчителя, а вже тоді система сама себе відрегулює.
Навіщо купляти віз, якщо нам не треба коня?

Практична сторона вивчення шкільних дисциплін, безумовно, важлива. Розвивати (створювати) науковомісткі виробництва в Україні дуже потрібно. Але, чи доцільно навчання зводити лише до практичних потреб? Астрономічні знання, зокрема, є елементом культури, без них важко говорити про світогляд освіченої людини. Очевидно, що найкращий варіант - підходити до навчання астрономії комплексно, а головне - використовувати астрономію для підвищення зацікавленості дітей до науки в цілому.

Перш за все потрібно забезпечити спроможність даної галузі вижити, оскільки навіть дуже культурна общиина людей, чи окремо взятий звідти індивід будучи надзвичайно культурно вихованим, в умовах голоду скоріш за все або загине, або змушений буде деградувати у своєму культурному рівні аж доки не перетвориться на звіра, лише для того, щоб вижити. І добрим в цьому буде лише те, що формувати нові вектори культури він буде із врахуванням гіркого досвіду.

Питання культури у такому випадку мабуть скоріше варто розглядати, як щось розкішне і похідне від базової структури, яка її живить.

Саму культуру мабуть також не варто розглядати, як щось абстрактне, оскільки вона є середовищем у якому зароджується життя нових ідей, що при достатньому живленні самі трансформуватимуться у базу, яка створюватиме наступний рівень культури.

Кожна освідчена людина перш за все повинна бути свідомою, інакше ми матимемо напічканого різною інформацією біоробота не здантого бачити справжньої суті того, що він робить. В кінці кінців такі люди починають бігати по медичних закладах із цілою купою хвороб і відсутністю якогось конкретного діагнозу. Людина працює ефективно тільки тоді, коли бачить, що результат виконуваної нею роботи прямо пов'язаний із життєвонеобхідними їй благами.

Скільки енергії потрібно затратити, щоб заставити навіть не науковця уважно прочитати сто листків тексту у якому дійсно відсутній будь який смисл, простий набір слів і скільки потрібно енергії, щоб відірвати від читання чогось багатотомного, але надзвичайно цікавого?

Як на мене, то виживання (йдеться про наше сьогодення) тісно ув'язане з тією ж таки культурою (а отже і освітою, як складовою культури). Очевидно, що це речі взаємозалежні. Не можна розглядати "виживання" без контексту, адже людина існує в природі й соціумі. Без цих двох складових неможливо говорити про існування людини.
Отже, астрономічна освіта працює як на культуру, так і на "виживання". Я вже не говорю про космічні перспективи (чи призначення, якщо хочете) людства та їх зв'язок з освітою в цілому і з астроосвітою зокрема.

Що стосується виживання то це впринципі, як то кажуть питання "слизьке" бо у всі часи були люди, які постійно бідкаються, як їм важко живеться. Як то кажуть "усі бідують, лиш бомжу Оверку добре"
Повертаючись до більш предметної бесіди хотілось би сказати, що як на мене то потрібно створювати механізм по відбору "квадратових" голів, яким давати зелене світло у розвитку, ось тоді можна буде зацікавити учня підточувати канти своїх мозгів, і у випадку правильного динамічного поєднання елементів цього механізму це, як наслідок не лише зробить більш плідною роботу вчителя, і дійсно вартою того, щоб він міг нею захоплюватись, а й принесе реальну суспільну користь для нас усіх із вами, звісно якщо зусилля направлятимуться для цього )).