15 червня 2021 р.

Межу геліосфери вперше нанесли на мапу

Використавши дані, отримані протягом 2009—2019 років за допомогою космічного апарата NASA IBEX (Interstellar Boundary Explorer), науковці створили першу в історії 3D мапу межі між Сонячною системою та міжзоряним простором. Це допоможе кращому розумінню того, як сонячний вітер взаємодіє з міжзоряними вітрами.

«На підставі теоретичних фізичних моделей цю межу вивчали роками», — сказав Ден Рейзенфельд (Dan Reisenfeld), науковець з Лос-Аламоської національної лабораторії та головний автор статті, яку оприлюднив Astrophysical Journal. «Але ми вперше змогли її виміряти та скласти тривимірну мапу».

Геліосфера — це пузир, створений сонячним вітром, потоком переважно протонів, електронів та альфа-частинок, що простягається від Сонця в міжзоряний простір і захищає Землю від шкідливого міжзоряного випромінювання.

Рейзенфельд разом з колегами використали метод локації, що нагадує поведінку кажанів. Ці істоти посилають ультразвукові імпульси в різні боки і за отриманим зворотним сигналом орієнтуються в просторі. Локатором для науковців став сонячний вітер, що поширюється у всіх напрямках. Внаслідок його взаємодії з міжзоряним вітром виникають енергетичні нейтральні атоми (energetic neutral atoms, ENA). Сигнал від цих атомів і реєстрував зонд IBEX. «Фіксуючи його, ми можемо бачити межі геліосфери так само, як кажан використовує локатор, щоб “бачити” стіни печери», — пояснив Рейзенфельд.

Мапа показує, що мінімальна відстань від Сонця до геліопаузи становить близько 120 астрономічних одиниць (а. о.) у напрямку, спрямованому до міжзоряного вітру, а в зворотному напрямку вона простягається щонайменше на 350 а. о., що є межею чутливості приймальної апаратури зонда IBEX. Для довідки діаметр орбіти Нептуна становить близько 60 а. о.

За інф. з сайта https://discover.lanl.gov