Міжнародний рік астрономії

Астрономічні новини

У цьому розділі подано астрономічні новини, зміст яких є цікавим в контексті астрономічної освіти. До окремих повідомлень ми додаємо свої коментарі, а також довідки.




31.01.2012

Роскосмос обіцяє повторити місію до Фобоса

Роскосмос оголосив про намір повторити місію "Фобос-Ґрунт", повідомляє РІА Новості з посиланням на заяву керівника агентства Володимира Поповкіна. За його словами, місію повторять в тому разі, якщо Росія не досягне домовленості про участь у проекті з дослідження Марса "ЕкзоМарс" (ExoMars).

Раніше Поповкін заявляв, що питання участі Росії в "ЕкзоМарс" має бути вирішено в лютому 2012 р. У межах співпраці Росія готова надати Європейському космічному агентству ракету-носій "Протон". Водночас, за словами Поповкіна, Росія не обмежиться роллю "космічного візника", а візьме участь також у науковій частині проекту.

Проект "ЕкзоМарс" розроблений спільно Європейським космічним агентством і NASA для дослідження Марса. Планується, що проект стартує 2016 р., коли до Марсу запустять орбітальний зонд. У 2018 р. в рамках другого етапу проекту до Червоної планети запустять марсохід.

Російську ракету-носій використають для доставки до Марса зонда. Спочатку планувалося, що зонд доставить американська ракета Atlas V, проте NASA скоротило свою участь в програмі в зв'язку з перерозподілом витрат і орієнтацією на важливіші програми, зокрема на телескоп "Джеймс Верб".

Космічний апарат "Фобос-Ґрунт" мав взяти проби ґрунту з Фобоса і доставити їх на Землю в рамках першої за 15 років російської місії до Марса. Станція була запущена торік 9 листопада, проте не вийшла на траєкторію польоту до Марса через відмову маршових двигунів. Відтоді апарат перебував на орбіті Землі, аж поки 15 січня поточного року не впав на Землю, в результаті чого місію визнали невдалою.

Причиною аварії апарату в Роскосмосі назвали вплив космічного випромінювання, яке призвело до перезапуску двох комплектів бортового обчислювального комплексу. За словами Поповкіна, електроніка станції не була розрахована на вплив космічного випромінювання. Як уточнив голова комісії з розслідування причин аварії Юрій Коптєв, з 95 000 мікросхем на борту станції 62 відсотки не відповідали вимогам космічного польоту.

За інф.www. Lenta.ru


25.01.2012

Як і навіщо популяризувати астрономію?

У розділі "Інфотека" подану pdf-версію статті "Як і навіщо популяризувати астрономію?". Кому цікаво — читайте її, будь ласка, тут.

Вл. інф.


21.01.2012

А віз і нині там…

Сто років тому проф. К.Д. Покровський написав: "Космографія принадлежитъ къ захудалымъ предметамъ въ нашей средней школе, и можно, кажется, считать общимъ правиломъ, что изученіе даетъ лишь ничтожные результаты".

Цікавий та актуальний текст для усіх, хто вболіває за астрономічну освіту передмову до першого видання підручника професора К.Д. Покровського "Курсъ космографіи" для середніх навчальних закладів — уміщений в четвертому виданні цього підручника, що побачило світ у 1912 р. в Києві, читайте, будь ласка, тут.

Вл. інф.


20.01.2012

Оголошено конкурс астрофотографії на 2012 рік

До уваги всіх астрофотографів (а також тих, кому просто приємно дивитись на дивовижні астрономічні зображення): Королівська обсерваторія в Гринвічі (The Royal Observatory Greenwich) розпочинає свій щорічний конкурс астрофотографії й розшукує найкрасивіші, найдраматичніші та найефектніші зображення космосу. Взяти участь в конкурсі може астрофотограф з будь-якої країни світу.

Конкурс астрофотографії 2012 року відбудеться в чотирьох основних категоріях:
1. Земля і космос (Earth and Space)
2. Наша Сонячна система (Our Solar System)
3. Глибокий космос (Deep Space)
4. Молодий астрофотограф року (Young Astronomy Photographer of the Year).

Докладніше про конкурс читайте будь ласка тут.

Нижче подано фото переможців конкурсу 2011 р. (Молочний Шлях) та 2010 р. (Юпітер з Іо та Ганімедом).

За інф. www.universetoday.com


19.01.2012

Інженери продовжили життя станції "Вояджер-1" до 2025 року

Найвіддаленіший від Землі рукотворний об'єкт — апарат, який досліджує глибини космосу ось вже понад 34 років, — зможе передавати інформацію ще років тринадцять. Заради цього менеджери місії вимкнули один з пристроїв на борту зонда.


На зображенні показано міжпланетний зонд "Вояжер-2". Відстань від Землі до "Вояджера-1" становить на сьогодні 17,966 мільярда кілометрів, або 120,1 астрономічні одиниці (й 119,5 — від Сонця). "Вояджер-2" дещо позаду — 98,3 а.о. від Землі, й 97,5 від Сонця (ілюстрація NASA / JPL-Caltech).

Міжпланетна станція "Вояджер-1" (Voyager 1), запущена у вересні 1977 року, продовжує роботу, хоча не всі її наукові прилади діють. Основна причина — зменшення енергетичних можливостей. Джерело живлення земного розвідника — три радіоізотопних термоелектричних генератори, що працюють на плутоній. Їх загальна електрична потужність на старті становила 470 ват. Але до тепер вона спала приблизно на 45% через розпад плутонію і деградацію термоелектричних елементів.

Упродовж польоту фахівці місії поступово відключали деякі прилади та нагрівачі на борту "Вояджера-1", так само як і в його побратима "Вояджера-2", що перебуває трохи ближче до Землі. Так вдавалося економити електрику і зберігати в робочому стані іншу електроніку.

Один з таких довгожителів — ультрафіолетовий спектрометр "Вояджера-1". Він продовжує збирати і передавати на Землю дані, попри те, що температура приладу впала набагато нижче тієї межі, що є для нього паспортною. Коли вчені створювали цей сенсор, вони гарантували його працездатність до мінус 35 градусів Цельсія. Але внаслідок поступового виключення низки нагрівачів навколо нього температура повільно падала. З 2005 року УФ-спектрометр працював за температури -56 ° C. Але і це, як виявилося, не рекорд.

У кінці 2011 р. було виключено ще один сусідній нагрівач. Проте, як з втіхою повідомляє NASA, спектрометр продовжив функціонувати так, наче нічого й не сталось. Але ж його температура спала нижче -79 ° C. (Точне значення назвати не можна — датчик в приладі просто не показує значення нижче цієї планки.)

Черговий крок щодо економії електрики дозволив інженерам змінити прогноз щодо терміну активної роботи зонда. Якщо раніше називали дату "приблизно до 2020 року", то тепер, якщо не виникне непередбачених обставин, можна розраховувати на п'ять додаткових років.

Нагадаємо, крім УФ-спектрометра на "Вояджер-1" зараз працюють магнітометр і кілька детекторів космічних променів та заряджених частинок. Дані з них приймають три радіотелескопи, що стежать за апаратом (як і за його братом-близнюком) по 8—12 годин на добу. Цікаво, що потужність радіохвиль, зібраних чашею антени, становить 10-16 ват, а добирається сигнал від першого "Вояджера" до Землі за 16 годин 38 хвилин.

За інф.www.membrana.ru/particle/17435


15.01.2012

"Фобос-Ґрунт" упав в океан

Фрагменти російської міжпланетної станції "Фобос-Ґрунт", які не згоріли в атмосфері, впали в Тихий океан, повідомив у неділю, 15 січня, "Інтерфакс" з посиланням на представника Міністерства оброни Російської Федерації. Натомість РІА Новості з посиланням на російських фахівців з балістики повідомляє, що уламки апарата впали в Атлантичний океан.

За словами представника Міноборони РФ, фрагменти апарату, які не згоріли в щільних шарах атмосфери, впали в акваторії Тихого океану приблизно о 21 год 45 хв за московським часом. Наземні засоби космічних військ контролювали сходження "Фобос-Ґрунт" з орбіти на його останньому витку. За даними балістиків, уламки станції впали в Атлантичному океані, недалеко від берегів Бразилії.

Згідно з останніми прогнозами Роскосмоса, апарат мусив упасти в Атлантичний океан. Притому найвірогіднішою датою падіння вважали 15 січня (22 год 08 хв за московським часом). Роскосмос повідомляв, що на останньому витку космічний апарат перебуватиме під наглядом російських засобів стеження.

Запуск "Фобос-Ґрунт" відбувся 9 листопада 2011 року. Станція мала зробити посадку на супутник Марса Фобос і через деякий час відправити на Землю апарат з пробами ґрунту. Місія мала тривати приблизно 2,5 року.

Через дві години після запуску апарат відокремився від ракети-носія, але маршові двигуни станції не спрацювали, а тому "Фобос-Ґрунт" залишився на навколоземній орбіті. Дата і місце падіння уламків станції не раз уточнювали. За підрахунками Роскосмоса, земної поверхні мали б досягти близько 20-30 уламків космічного апарата загальною масою не більше 200 кілограмів.

За інф.www. Lenta.ru


14.01.2012

Роскосмос уточнив місце падіння космічного апарата "Фобос-Ґрунт"

Міжпланетна станція "Фобос-Ґрунт", запуск якої став невдалим, зійде з орбіти Землі увечері 15 січня і впаде в Тихий океан неподалік від узбережжя Чилі, свідчить прогноз Федерального космічного агентства Росії (Роскосмос).

Згідно з розрахунками фахівців Роскосмосу залишки "Фобос-Ґрунт" досягнуть поверхні Землі о 21 год 51 хв (за московським часом) 15 січня 2012 року. Попередні розрахунки вказували, що станція впаде в Атлантичний океан, а Стратегічне командування США називало місцем падіння уламків "Фобос-Ґрунт" територію Афганістану.

Європейське космічне агентство припускає, що "Фобос-Ґрунт" зійде з орбіти 15 січня о 23 год 28 хв за московським часом, значає "Інтерфакс". Похибка прогнозу становить до дев'яти годин.

Нині "Фобос-Ґрунт" перебуває на еліптичній орбіті з максимальною висотою 174,2 кілометра і мінімальною — 149,7 кілометра. Станція була розроблена для польоту до супутника Марса Фобоса, де апарат мав взяти зразок ґрунту й доставити його на Землю. Станцію запустили в космос 9 листопада 2011 року, але з невстановлених причин маршові двигуни не спрацювали, і "Фобос-Ґрунт" залишився на земній орбіті.

За інф.www. Lenta.ru


11.01.2012

Наша галактика кишить планетами

Планети навколо зір — швидше правило, ніж виняток. Міжнародна науково-дослідна група, в складі якої були три астрономи з Європейської південної обсерваторії (ESO), використала метод гравітаційного мікролінзування для оцінки поширення планет в Молочному Шляху. Після шестирічного огляду мільйонів зір науковці зробили висновок, що планети навколо зір є скоріше правилом, ніж винятком. Результати досліджень оприлюднить 12 січня 2012 р. журнал Nature.

Далі читайте, будь ласка, тут

За інф. Олега Малого


09.01.2012

Астрофізики знайшли ненароджені зорі

Астрофізики виявили останки ненароджених зір. Статтю вчених готує до публікації журнал Astronomy and Astrophysics, а її препринт є на сайті arXiv.org.

Науковці вивчали туманність Люлька, яка розташована на відстані приблизно 600-700 світлових років від Землі в сузір'ї Змієносця. Ця туманність відрізняється темним кольором і майже повною відсутністю зір. Саме тому її добре видно на відносно світлому тлі зоряного неба.


На фото, автором якого є Максимо Руіз, туманність Люлька в центрі

У своїй роботі дослідники використовували дані спостережень французького Інституту міліметрової астрономії. Їм вдалося встановити, що щільні згустки газу всередині туманності мають незвичний хімічний склад — там присутні сполуки сірки та кисню. Ці речовини утворюються в процесі гравітаційного колапсу — стиснення газопилових хмар під дією власної гравітації (саме так формуються зорі).

За словами вчених, склад згустків вказує на те, що процес утворення зір в туманності розпочався, але був перерваний деяким зовнішнім впливом. Яким саме, вчені не можуть відповісти — мабуть, це були гравітаційні збурення, викликані сусідніми згустками.

Цікаво, що, окрім ненароджених зір, ученим вдалося виявити газопилові згустки, які згодом мають стати повноцінними зорями. Астрофізики запевняють, що відносно невелика відстань туманності Люлька від Землі робить ці об'єкти ідеальними для дослідження процесів зореутворення в нашій галактиці.

За інф.www. Lenta.ru


28.12.2011

Астрокосмічні події 2011 року на світлинах

2011 рік був яскравим! Він приніс нам нові відкриття, нову Наднову, в цьому році завершилась ціла епоха в польотах людини в космос (йдеться про завершення польотів за програмою "космічних човників"), відбулось багато іншого в космонавтиці й астрономії. Сайт Universe Today на одній з сторінок розмістив найкращі світлини цікавих подій 2011 р.

Ми вибрали лише одну з них — зображення частини Туманності Лагуна.

За інф. www.universetoday.com


25.12.2011

США планують використовувати МКС до 2028 року

Американське аерокосмічне агентство (NASA) зацікавлене у продовженні експлуатації Міжнародної космічної станції (МКС) до 2028 року, але нарощувати свій сегмент станції новими модулями не планує, заявив на прес-конференції на космодромі Байконур заступник адміністратора NASA Вільям Герстенмайер.

"У нас тепер дуже насичена програма експериментів на Міжнародній космічній станції. І якщо рівень цієї програми буде залишатися таким же високим, ми хотіли б продовжити використання станції до 2028 року", — сказав він. "Ми дуже зацікавлені у використанні МКС", — додав представник NASA.

В. Герстенмайер також сказав, що нині NASA разом з іншими країнами-партнерами за програмою МКС розглядають різні варіанти використання наявних модулів орбітальної станції.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


22.12.2011

Зима настала. Астрономічна

Сьогодні, 22 грудня, о 7 год 30 хв за київським часом Сонце матиме найбільше схилення у південній півкулі небесної сфери в своєму річному рухові вздовж екліптики. А це означає, що у північній півкулі Землі настане астрономічна зима. З чим ми нас усіх і вітаємо!

Вл. інф.


21.12.2011

Перші землеподібні екзопланети, відкриті "Кеплером"

Грудень 2011 р. увійде в історію як час, коли людству вдалося уперше виявити планети розміром із Землю навколо іншої, схожої на Сонце, зорі. Про це сказав Франсуа Фрессен (Francois Fressin), астроном з Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру (США). Він і його команда використовували космічний телескоп Кеплера щоб знайти два скелястих світів — один трохи більший, ніж Земля, а другий трохи менший, ніж Венера.

Дві планети, названі Kepler-20e і 20f, є найменшими планетами, відкритими до тепер. Вони мають поперечники 11 000 км і 13 190 км, що становить 0,87 та 1,03 поперечника Землі. Астрономи вважають, що ці світи мають високе значення густини речовини (тобто належать до планет земного типу — Ред.), а тому їх маса має складати не менше 1,7 і 3 маси Землі.

Ці світи є частиною планетної системи в якій нині відомо п'ять планет. Вони обертаються навколо зорі, що міститься приблизно на відстані 1000 світлових років від Землі в сузір'ї Ліри. "Люди можуть вказувати на цю ділянку неба й казати, що десь там розпочалася епоха екзо-Землі", сказав Фрессен й додав, що планети містяться дуже близько до своєї зорі, а тому там надто жарко щоб вони були придатні для життя.


Кеплер-20 — планетна система, яку утворюють п'ять планет. Вони чергуються за розмірами, як показано на малюнку художника. Фото: David A. Aguilar (CfA)

Планета Кеплер-20e має орбітальний період 6,1 днів (відстань до зорі 7,6 млн. км.), а Кеплер-20f — 19,6 днів (відстань до зорі 16,6 млн. км.). Такі малі відстані — причина того, що ці планети нагріваються до температури 760 і 426 за шкалою Цельсія.

Планетна система, до якої належать відкриті планети, є незвичною. У ній планети земного типу і газові планети чергуються в їх розміщенні відносно материнської зорі замість розподілу на дві окремі групи, як у нашій Сонячній системі. Крім того, всі планети мають компактні орбіти, які можна було б розмістити, наприклад, всередині орбіти Меркурія.

Нині астрономи не можуть пояснити будову таких екзопланетних систем. Існує гіпотеза, що планети можуть мігрувати в межах своєї планетної системи. Її застосовують і до планет зорі Кеплер-20.

"Ми вважаємо, що вони мігрували, адже не можемо уявити всі ці речі так близько до зорі, де жарко і є лише частина матеріалу в твердому стані", — сказав Девід Шарбоньє (David Charbonneau) з Гарвардського університету.

На запитання, коли команда телескопа Кеплера зможе знайти планету, придатну для проживання, Нік Готьє (Nick Gautier), один з членів команди, сказав, що вони можуть знайти її в найближчі рік — два. Але місію Кеплера, можливо, доведеться продовжити щоб забезпечити відкриття Святого Грааля екзопланет — такої ж планети, як Земля.

За інф. http://www.universetoday.com


НАУКОВІ ЧИТАННЯ ПАМ'ЯТІ ЛЕОНІДА МАРКОВИЧА ШУЛЬМАНА

У грудні 2011 року виповнюється 75 років від дня народження Шульмана Леоніда Марковича (1936—2007), доктора фізико-математичних наук, головного наукового співробітника Головної астрономічної обсерваторії НАН України, відомого громадського діяча та публіциста.

Двадцятого грудня, у вівторок, в ГАО НАН України відбудуться Наукові читання присвячені па'мяті Л.М. Шульмана.

Спогади Б. Жиляєва, старшого наукового співробітника Голосіївської обсерваторії, про Леоніда Марковича можна читати на цій сторінці в Фейсбук.

Вл. інф.


16.12.2011

Щодо ситуації з космічним апаратом "Фобос-Ґрунт"

9 листопада 2011 з космодрому Байконур здійснено запуск космічного апарату "Фобос-Ґрунт". У процесі виведення на траєкторію польоту до Марса виникла нештатна ситуація — космічний апарат не вийшов на проміжну орбіту.

Зараз "Фобос-Ґрунт" перебуває на навколоземній орбіті з параметрами:
- висота апогею — 275,7 км;
- висота перигею — 201,3 км;
- нахилення — 51,46 град.;
- період обертання — 89,2 хв.

Створено Міжвідомчу комісію з аналізу причин нештатної ситуації, що виникла у процесі проведення льотних випробувань космічного апарата. Головою комісії призначено Юрія Коптєва — голову науково-технічної ради Державної корпорації "Ростехнології". Члени комісії — представники організацій ракетно-космічної промисловості, установ Російської академії наук і Міноборони Росії, розпочнуть роботу 19 грудня. Попередні висновки Міжвідомча комісія подасть у Роскосмос в кінці січня 2012 року.

Також сформовано Оперативну групу з контролю сходження з орбіти космічного апарата "Фобос-Ґрунт". Вимірювання параметрів орбіти здійснюється щодня, як вітчизняними (Війська повітряно-космічної оборони), так і зарубіжними засобами.

За попередніми розрахунками фахівців часовий інтервал падіння космічного апарата на Землю охопить період з 6 по 19 січня 2012 року, смуга від 51,4 градуса північної широти до 51,4 градуса південної широти. Район й час падіння можна буде передбачити не раніше, ніж за кілька діб.

Поверхні Землі можуть досягти залишки з тугоплавких матеріалів у кількості близько 20—30 штук і сумарною масою не більше 200 кілограмів. Компоненти палива космічного апарату згорять у щільних шарах атмосфери Землі на висоті приблизно 100 кілометрів.

Радіоізотопне джерело (Кобальт-57), встановлене в одному з наукових приладів, має невелику масу — 10 мікрограмів, малий період напіврозпаду й не створить небезпеки радіоактивного зараження.

Динаміка гальмування космічного апарату в атмосфері Землі залежить від безлічі технічних і космічних факторів, серед них є й такі, які людина контролювати не може. Головний з них — щільність атмосфери, що перебуває під значним впливом сонячної активності, інформує прес-служба Роскосмосу.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


15.12.2011

Колись давно на Марсі можна було жити майже скрізь

Австралійські вчені змоделювали умови на стародавньому Марсі й зробили висновок, що більша частина поверхні Червоної планети була придатна для життя.

Команда вчених з Австралійського національного університету виконала порівняльний аналіз кліматичних моделей Землі та Марса в його далекому минулому, щоб оцінити наскільки комфортними для життя були марсіанські умови у порівнянні з земними. Висновок науковців: якщо врахувати, що лише один відсоток об'єму комфортної Землі "освоєний" живими організмами, то Марс був більш дружелюбний і міг підтримувати життя на 3% свого об'єму, хоча більша частина марсіанського життя могла існувати лише під поверхнею.

Усі попередні дослідження на предмет потенційної населеності Марса стосувалися лише певних ділянок Червоної планети. Австралійці вперше зібрали повний "портрет" Марса, використовуючи накопичені за десятиліття досліджень дані.

Науковці встановили, що на великій частині Марса може бути вода, що підтримує життя мікроорганізмів, схожих на земні. Низький атмосферний тиск і середня температура мінус 63 градуси за Цельсієм не дозволяють воді перебувати в рідкому стані на поверхні, але на певній глибині, де ґрунт відтає і створює необхідний тиск, є необхідні для підтримки життя умови. Крім того, на певних глибинах досить тепло для виживання бактерій та інших мікроорганізмів, яким вистачає тепла, що йде від ядра планети.

Найближча можливість відшукати вціліле з "кращих часів" марсіанське життя — це місія марсоходу NASA Curiosity. Його оснащено інструментами, що дозволять ретельно вивчити склад ґрунту і погоду Марса. На жаль, на думку австралійських учених, Curiosity не зможе брати проби з великої глибини, де, ймовірно, і містяться марсіанські мікроорганізми. Всі сподівання на геологічні аномалії в кратері Гейла, наприклад теплі ділянки ґрунту насичені водою, де життя може існувати поблизу поверхні.

За інф. http://rnd.cnews.ru


14.12.2011

Побачив світ Астрономічний календар на 2012 рік

Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України підготувала й видала друком Астрономічний календар на 2012 рік.

У довідковій частині щорічника наведено табель-календар на 2012 рік, відомості про хронологію за найуживанішими календарями народів світу, основні величини для Сонця, Землі, Місяця й планет, ефемериди Сонця, Місяця і планет, час сходу та заходу Сонця й Місяця, моменти кульмінацій і фази Місяця, планетні конфігурації, відомості про видимість на небі великих планет і галілеєвих супутників Юпітера, про яскраві й змінні зорі, про туманності, комети, покриття зір Місяцем та астероїдами, метеорні потоки, затемнення та про інші небесні явища.

У статтях розказано про сучасний стан досліджень в окремих галузях астрономії та подано довідкову інформацію про теперішні події в астрономії й космонавтиці, а також про пам'ятні дати в історії астрономії та космонавтики.

Як довідник і посібник для практичних робіт книжка може стати в пригоді широкому загалові користувачів: спеціалістам з астрономії та інших галузей науки, викладачам, студентам, школярам, аматорам астрономії тощо.

Зміст (за розділами, в скороченому вигляді)

Основні астрономічні події 2012 року
Передмова
Табель-календар на 2012 рік
Довідник спостерігача
Хронологія — календарі
Сонце, Земля та Місяць
Планети
Комети
Метеорні потоки
Зорі
Зоряні скупчення, галактики, туманності
Затемнення
Допоміжні таблиці
Пояснення до табличної частини календаря
Події, явища, факти
З історії астрономії
Новини астрономії
Пам'яті Аркадія Сергійовича Харіна.

Вл. інф.


13.12.2011

Каталог потенційно населених екзопланет в онлайн доступі!

Усі, хто цікавиться екзопланетами, мабуть, знають про різні інтернет-каталоги, що стали доступними останнім часом. Наприклад такі, як Енциклопедія екзопланет, що подає актуальну інформацію та статистичні дані про планети, які у відносно великій кількості нині відкривають на орбітах поблизу інших зір.

Допіру це були списки всіх відомих об'єктів, тобто як кандидатів в екзопланети, так і вже відкритих (наявність планети підтверджена). Але тепер є новий каталог, опублікований лабораторією заселених планет (The Planetary Habitability Laboratory, PHL) університету Пуерто-Ріко в Аресибо, де зосереджено інформацію про ті планети, яких визнали потенційно придатними для життя. Каталог потенційно населених екзопланет — це база даних, що буде важливим ресурсом для вчених і викладачів, а також широкої громадськості.


На зображенні: потенційно заселені екзопланети

Зараз є дві підтверджених планети й чотирнадцять кандидатів, але їх кількість буде зростати в найближчі місяці й роки — що більше кандидатів в заселені екзопланети виявлять, то більше з них знайде підтвердження.

За словами керівника PHL Абеля Мендеса: "Одним з важливих результатів таких оцінок є можливість порівнювати придатність екзопланети (від найкращих до найгірших кандидатів) для існування на ній життя". Науковець додає: "Нові спостереження наземних й орбітальних обсерваторій у найближчі роки дозволять відкрити тисячі екзопланет. Ми очікуємо, що аналіз, який міститься в нашому каталозі, допоможе виявити, систематизувати й порівняти життєпридатний потенціал цих екзопланет".

Звісно, велике питання, потенційно заселена планета й планета на якій є життя — дві різні речі. Щоб відповісти на це необхідно буде виконати аналіз складу атмосфер й поверхонь екзопланет у пошуках якихось ознак можливих біомаркерів, таких як кисень і метан. Космічний телескоп "Кеплер" не може цього зробити, але наступні телескопи, зокрема "Детектор планет земного типу" (Terrestrial Planet Finder, TPF), будуть у змозі виконувати такі спостереження і дозволять отримати більш точну оцінку фізичної будови, складу, клімату тощо таких екзопланет.

Зовсім недавно нічого не було відомо про планети, що обертаються навколо інших зір, а тепер ми відкриваємо їх у великій кількості й незабаром зможемо розрізняти їхні унікальні фізичні характеристики щоб мати краще уявлення про те, скільки серед них є населених світів — дивовижний час.

За інф. http://www.universetoday.com


12.12.2011

Європа схвалила будівництво дуже великого телескопа

Південна європейська обсерваторія (ESO) схвалила будівництво E-ELT (European Extremely Large Telescope — Європейського дуже великого телескопа). Про це йдеться на сайті обсерваторії. Повний опис проекту у вигляді 263-сторінкової брошури у форматі pdf можна знайти тут.


Такий вигляд матиме Європейський дуже великий телескоп. Мал. з сайту ESO

На сьогодні ще не всі члени організації зібрали необхідні для будівництва кошти, однак ухвалене рішення означає, що будівельні роботи в пустелі Атакама в Чилі, де й розмістять телескоп, розпочнуться незабаром. Повноцінне будівництво має початись, однак, не раніше 2012 року.

У середині червня 2011 р. стало відомо, що проект E-ELT зазнав серйозних фінансових труднощів. Так, наприклад, з міркувань економії розмір головного дзеркала телескопа вирішили зменшити з 42 метрів до 39,3 метрів. Це дозволило знизити вартість унікального астрономічного приладу з 1,28 мільярда євро до 1,1 мільярда.

Тоді ж йшлося про те, що така економія знизить якість роботи E-ELT. Зокрема, багато вчених побоювалися (і побоюються досі), що запропоновані розміри дзеркала не дозволять телескопу виконати основну його місію — безпосереднє спостереження за планетами поблизу інших зір.

Планують, що будівництво телескопа буде завершено в найближчі 10 — 11 років.

За інф.www. Lenta.ru


11.12.2011

Масивні зорі розпочинають життя великими

У це, можливо, важко повірити, але масивні зорі мають більші розміри на ранніх етапах розвитку, ніж тоді, коли вони повністю сформовані. Cпостереження, виконані командою астрономів з університету Амстердама, показали, що на початкових етапах формування дуже масивні зорі мають великі розміри. Це дослідження підтверджує теорію, що масивні зорі зменшуються у розмірах до досягнення ними стану рівноваги.


На малюнку показано процес формування масивних зір. Наприкінці процесу утворення зникає аккреційний диск, що був навколо молодої зорі, й відкривається її поверхня. На цьому етапі молода масивна зоря має набагато більші розміри, ніж тоді, коли вона досягає стійкої рівноваги, тобто, після того, як займе місце на головній послідовності діаграми Герцшпрунга-Рессела. Авторські права: Lucas Ellerbroek/Lex Kaper University of Amsterdam (Амстердамський університет)

Щоб отримати докази на підтвердження цієї теорії ще недавно було майже неможливо отримати чіткий спектр масивних зір у процесі формування — цьому заважало світло від пилу й газу, що у великій кількості суцільно оточують такі зорі. Тепер, використавши потужний спектрограф X-shooter, встановлений на Дуже великому телескопі (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії в Чилі, вчені змогли отримати дані про молоду зорю B275 з Туманності Омега (М17).

Спектрограф X-shooter унікальний тим, що реєструє електромагнітне випромінювання у діапазоні від 300 нм (ультрафіолетова межа) до 2500 нм (інфрачервоний діапазон). Отримана інформація дає нам перше упевнене спектральне свідчення прямування зорі до головної послідовності. У сім разів масивніша, ніж Сонце, зоря B275 показала себе втричі більшою, ніж нормальні зорі головної послідовності. Ці спостереження підтверджують результати моделювання процесу формування зір.

На ранній стадії у процесі формування молоді масивні зорі оточує диск з газу, що обертається й падає на зорю. Такий процес називають акрецією. Він складний з точки зору фізики, а тому погано вивчений.

Коли процес акреції закінчується, навколишній диск зникає, і поверхня нової зорі стає видимою. Саме в такий етап розвитку увійшла зоря B275. Температура ядра нової зорі зараз є достатньою для того, щоб у ядрі почав "горіти" водень. Зоря зменшується в розмірах щоб набути механічної рівноваги.

Спектр, отриманий з допомогою X-shooter, вказує на те, що температура поверхні масивної молодої зорі B275 значно нижча, ніж має бути в зорі з такою світністю (ця зоря у 1600 разів яскравіша, ніж Сонце). Тільки припущення про великий радіус зорі усуває таку суперечність. Тобто саме те, на що вказують різкі спектральні лінії B275 — маємо спектр зорі-гіганта.

"Великий діапазон довжини хвиль, який охоплює спектрограф X-shooter, дає змогу визначити одночасно багато властивостей зорі, зокрема температуру поверхні, розмір та наявність диска", — сказав Брем Очсіндорф з Амстердамського університету.

"Це гарне підтвердження нових теоретичних моделей, що описують процес формування масивних зір, отримане завдяки підвищеній чутливості X-shooter", — зауважив Лекс Капер з Амстердамського університету.

За інф. www.universetoday.com


10.12.2011

Російські вчені сподіваються відправити нову місію до Фобоса

Російські вчені сподіваються здійснити новий проект з дослідження супутника Марса Фобоса. Він мусить виконати завдання, які раніше ставились перед місією "Фобос-Ґрунт", але не були здійснені, оскільки ця місія зазнала невдачі. Про таке заявив науковий керівник проекту, директор Інституту космічних досліджень РАН академік Лев Зельоний, передає РІА Новини.

"Зараз обговорюємо подальші кроки російської програми з дослідження Сонячної системи. Згідно з поточними планами, наступні місії — "Луна-Глоб" і "Луна-Ресурс". Роскосмос, Європейське космічне агентство (ЄКА) та NASA обговорюють, як можливий додатковий крок, співпрацю в рамках місії "ЕкзоМарс" та російського проекту "Марс-НЕТ". Ба більше, Російська академія наук хотіла б підготувати нову місію до Фобоса. Однак ще про це не ухвалено жодного рішення", — йдеться в листі Зельоного учасникам проекту.

Зельоний відзначає, що в спробах порятунку "Фобос-Ґрунт" брало участь багато людей і організацій. Серед них — Європейський центр управління космічними польотами (ESOC) ЄКА, станції далекого космічного зв'язку NASA (DSN), служба контролю космічного простору Стратегічного командування США (NORAD), а також велика кількість аматорів астрономії.

"Незважаючи на те, що люди працювали цілодобово і без вихідних, всі їхні спроби не принесли позитивного результату. Ми вдячні нашим іноземним колегам, які надавали нам будь-яку інформацію про апарат, яка була потрібна в той час", — пише в листі Лев Зельоний.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


07.12.2011

NASA виявило нові потенційно небезпечні для Землі космічні об'єкти

У космічному просторі виявлено майже одну тисячу астероїдів діаметром від 1 км й більше, траєкторія руху яких може пролягати небезпечно близько від Землі. Про це повідомила в середу засобам масової інформації астроном Емі Майнцер з Лабораторії реактивного руху в Пасадені (штат Каліфорнія), де міститься центр спостереження NASA за навколоземними об'єктами.

Е. Майнцер нагадала, що в 1998 р. Конгрес США доручив космічному відомству країни виявити й розпізнати 90 відсотків навколоземних об'єктів діаметром 1 км і більше, які є потенційно небезпечними для нашої планети. Це завдання виконано — опізнано 93 таких об'єкти, в основному астероїдів і комет. Крім того, в каталоги внесено майже 20,5 тис небесних тіл, що досягають до 100 м у поперечнику. Раніше їх кількість оцінювали в 36 — 100 тисяч. "Вони здатні завдати відчутного удару в разі зіткнення з Землею, проте ймовірність такого зіткнення малоймовірна", — уточнила астроном.

Для обліку потенційно небезпечних для людства об'єктів у космосі NASA використовує спостереження інфрачервоної орбітальної обсерваторії WISE (Wide-field Infrared Survey Explorer, Ширококутовий Інфрачервоний Оглядовий Дослідник). Вона за 14 місяців експлуатації дозволила астрономам відкрити більше 33 тис астероїдів у поясі між Марсом та Юпітером. WISE "переглянула" в інфрачервоному діапазоні всю небесну сферу і передала більше 2,7 млн знімків космічних об'єктів — від далеких галактик до астероїдів і комет.


На малюнку інфрачервона орбітальна обсерваторія WISE

Торік на початку жовтня WISE завершила основну програму робіт, вичерпавши запаси охолоджувача, який забезпечував наднизьку температуру інфрачервоних приймачів. Однак два з чотирьох приладів зберегли працездатність. Тому NASA вирішило продовжити термін експлуатації обсерваторії на чотири місяці з метою продовжити "полювання" за невідомими астероїдами і кометами, а також щоб завершити вивчення пояса астероїдів між Марсом і Юпітером.

2005 р. Конгрес США доручив NASA підготувати план спостереження за астероїдами, зіткнення яких із Землею здатне привести до катастрофічних наслідків, а також подати свої міркування про те, як уникнути такої загрози. На той час за оцінкою космічного відомства існувало близько 20 тис потенційно небезпечних небесних тіл діаметром більше 140 метрів.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


06.12.2011

Біля зорі, схожої на Сонце, в зоні життя є планета

Науковці, які працюють з телескопом "Кеплер", оголосили про те, що вони підтверджують наявність екзопланети в зоні життя зорі, схожої на Сонце. (Зона життя — ділянка простору довкола зорі, де на поверхні твердої планети може існувати вода в рідкому стані)


Уявлення художника про екзопланету Kepler-22b. Фото: NASA / Ames / JPL-Caltech

Планета, названа Kepler-22b, має в 2,4 разів більший радіус, ніж радіус Землі і є найменшою з усіх екзопланет, відкритих на сьогодні в населених зонах своїх зір. Вона робить один оберт навколо материнської зорі (Кеплер-22) за 290 днів. Зоря, навколо якої обертається планета, трохи менша й холодніша, ніж наше Сонце. Відстань до неї становить близько 600 світлових років.


Порівняння планетної системи Кеплер-22 з нашою Сонячною системою.
Фото: NASA / Ames / JPL-Caltech

Масу планети ще не встановлено, а тому не відомо якою є її будова — газоподібна чи землеподібна, тобто чи має вона тверду поверхню. Не зважаючи на це — відкриття є важливим кроком на шляху пошуку схожих на Землю планет навколо інших зір.

Дуже цікаві відкриття, але це ще не все ... Також оголошено, що "Кеплер" відкрив більше 1094 кандидатів у екзопланети, збільшивши їх кількість до 2326! Це збільшення на 89% з моменту останнього оновлення в лютому поточного року. З них 207 мають розміри близькі до розмірів Землі, 680 — супер-Землі (до десяти поперечників Землі), 1181 мають розміри Нептуна, 203 — розміри Юпітера і 55 — більші, ніж Юпітер.

Ці результати підтверджують спостережну тенденцію згідно з якою малих планет, очевидно, більше, ніж газових планет-гігантів. Кількість кандидатів, що мають розміри Землі, збільшилась на понад 200 відсотків, а кількість кандидатів у супер-Землі — на 140 відсотків.

Оголошення про результати місії телескопа "Кеплер" були зроблені на відкритті наукової конференції, яка пройде 5—9 грудня 2011 р. в дослідницькому центрі Еймса (Ames Research Center).

За інф. www.universetoday.com


05.12.2011

Фізики обчислили нижню межу маси частинок темної матерії

Науковці-фізики Саввас Кушіаппас і Алекс Герінджер-Самет з Університету Брауна (США) визначили для частинок темної матерії нижню межу їх маси. Отримане значення є таким високим, що це ставить під сумнів всі виконані на Землі експерименти з пошуку цих частинок. Статтю з результатами роботи науковців опублікував днями журнал Physical Review Letters.

Дослідники не виконували експериментів і не проводили спостережень, а просто використали відкриті дані, отримані одним з космічних телескопів NASA (йдеться про телескоп Фермі, Fermi Large-Area Telescope) під час його спостережень за кількома карликовими галактиками.

Карликові галактики, як вважають астрономи, відрізняються тим, що в них дуже багато темної матерії, бо інакше, однією лише гравітацією, характер руху зір у них пояснити неможливо. Згідно з сучасними уявленнями частинки темної матерії під час взаємних зіткнень анігілюють з утворенням інших частинок, зокрема важких кварків і лептонів, що, зрештою, має привести до утворення випромінювання в гамма-діапазоні. Його, це випромінювання, як своєрідний "підпис" темної матерії, вже можна зареєструвати.

Дослідники вивчали інформацію про гамма-випромінювання, отриману на підставі трирічного спостереження семи карликових галактик. Порівняння випромінювання, що надходить з цих галактик, і випромінювання від простору, який їх оточує, де темної матерії набагато менше, дало змогу обчислити кількість анігіляцій частинок темної матерії. Після цього — дізнатися їх густину, а отже, й кількість частинок в галактиках. Установивши повну масу темної матерії в кожній з досліджуваних галактик, науковці обчислили мінімальну масу однієї частки. За розрахунками, вона ніяк не може бути менше сорока гігаелектронвольт.

Нині є декілька кандидатів на роль частинки темної матерії і серед них вімпи (гіпотетичні частинки зі слабкою взаємодією) найпопулярніші. Їх намагаються знайти в декількох експериментах (DAMA, XENON або CRESST), проте ці пошуки виконують на основі припущень, що маса вімпів лежить в межах 7—12 гігаелектронвольт. На такий діапазон маси, відповідно, розраховані й детектори.

Якщо теоретики з університету Брауна не помилилися у своїх розрахунках (за будь-яких умов їх результат потрібно перевірити), то дослідники, що працюють в рамках цих експериментів, ризикують опинитися в незавидному становищі людини, яка шукає вночі загублений гаманець під ліхтарем, бо там світліше.

За інф. http://rnd.cnews.ru


28.11.2011

Неймовірний лімб Меркурія

Оце так — просто вау! Ось унікальний, приголомшливий і красивий погляд на Меркурій з космічного апарату "Мессенжер" (MESSENGER). Мозаїку створено з дев'яти зображень, отриманих за допомогою камери вузького огляду (The Narrow Angle Camera, NAC). Камера "взяла в кадр" меркуріанський обрій — пересічену місцевість, хребти, кратери й горби в регіоні Ван Ейка, прилеглого до басейну Caloris.


Мозаїка з дев'яти знімків, зроблених космічним апаратом MESSENGER, на якій показано частину горизонту Меркурія. Фото: NASA / Лабораторія прикладної фізики Університету Джона Гопкінса / Інститут Карнегі у Вашингтоні

Таке поєднання зображення дозволяє нам не лише відчути себе "там", тобто на Меркурії, але й дає команді вчених нові способи для вивчення геології Меркурія. Знімки зроблені в червні 2011 року, а мозаїку оприлюднено сьогодні, 28 листопада.

За інф. www.universetoday.com


26.11.2011

"Цікавість" полетів шукати життя на Марсі

З мису Канаверал (шт. Флорида, США) до Червоної планети вирушив марсохід нового покоління й вражаючих розмірів. 900-кілограмовий апарат-робот Curiosity ("Цікавість") буде розшукувати сліди життя на Марсі з серпня 2012 р. Curiosity — повноцінна лабораторія на колесах, недарма його друга назва — Mars Science Laboratory (MSL). Такий великий та складний робот ще ніколи не вивчав інші планети. Обійшовся він теж недешево: на створення Curiosity NASA витратило близько 2,5 млрд доларів.


Марсохід Mars Science Laboratory / Curiosity — повноцінний мобільний робот, створений для пошуку слідів існування життя на Червоній планеті — тепер або в минулому. Зображення з сайта NASA

Космічний апарат оснащено10 науковими інструментами для вивчення Марса і ще одним — для відстеження процесу посадки на поверхню планети. Коротко про кожен інструмент.

Фото й відеокамера MastCam — основна "робоча конячка" апарата, здатна вести кольорову фото-і відеозйомку з високою роздільною здатністю. Ці дві камери розміщені на щоглі, яка піднімається над основним тілом марсохода, завдяки чому камери мають відмінний огляд — його не будуть затуляти різні компоненти марсохода. Камери дозволять виконувати не лише наукову роботу, а й будуть "очима" Curiosity, за допомогою яких він — і ті оператори, які керуватимуть ним на Землі — будуть орієнтуватися на поверхні Марса.

Камера MAHLI (Mars Hand Lens Imager) працюватиме як високоефективна збільшувальна лінза, даючи змогу розглядати все довкола марсохода дуже детально. Пристрій здатний отримувати якісні кольорові знімки об'єктів розмірами до 12,5 мікрон — менше товщини людської волосини. Інструмент змонтовано на 2,1-метровій роботизованій "руці"-маніпуляторі, що дозволить вченим вести зйомку всіх об'єктів, що їх зацікавили, в подробицях.

Ще одна невелика камера — MARDI (Mars Descent Imager) — розташована на самому марсоході. Її завдання — фіксувати те, що відбуватиметься з Curiosity під час непростого процесу входження в марсіанську атмосферу й посадки на поверхню планети. MARDI має увімкнутись на висоті кількох кілометрів, у той момент, коли Curiosity відстрелить теплозахисний екран, і буде вести відеозапис з частотою 5 кадрів в секунду аж до моменту, коли апарат досягне поверхні. Ці дані дозволять уточнити місце посадки в межах визначеної наперед цілі — 160-кілометрового кратера Гейла — й попервах роздивитись довкілля, в якому марсохід почне роботу.

Інструмент SAM (Sample Analysis at Mars) можна назвати головним вантажем Curiosity, хоча б за масою: близько 38 кг — це майже половина маси всієї наукової апаратури на борту. Взагалі ж SAM — це набір з трьох різних інструментів — мас-спектрометра, газового хроматографа і лазерного спектрометра. Вони будуть виконувати аналіз проб місцевого ґрунту й порід з метою пошуку сполук, що вміщують вуглець, перш за все — органічних речовин. Крім того, вони розшукуватимуть й інші речовини, які в нас на Землі так чи інакше пов'язані з діяльністю живих організмів — тобто містять, в основному, азот, водень і кисень.

SAM розташований в основній частині апарата. Роботизований маніпулятор зможе брати проби й вносити їх в камеру для аналізу. Ці проби можуть бути не лише з поверхні, але й з глибини до 5 см, отримані за допомогою дриля, що вмонтований на кінцівці маніпулятора. Цим розробники Curiosity особливо пишаються: до тепер проби з-під поверхні Марса ще не брали.

CheMin (Chemistry and Mineralogy instrument) — інструмент для визначення різних типів хімічних і мінеральних сполук та оцінки їх кількості. Вчені очікують, що отримані за допомогою CheMin дані дозволять краще зрозуміти умови, в яких ці мінерали сформувалися, а, отже, й "заглянути" в далеке минуле планети. Прилад розташований безпосередньо в "тілі" марсохода і має невелике віконце, через яке роботизований маніпулятор зможе вносити зразки для аналізу. Пристрій буде просвічувати їх рентгенівськими променями і, отримуючи дифракційну картину, визначати кристалічну решітку мінералів. Словом, робити звичну для геологів роботу, тільки на іншій планеті.

Інструмент ChemCam оснащений лазером, який зможе на відстані до 9 м випаровувати невеликі ділянки ґрунту і навіть скельної породи й, виконавши аналіз випаруваної речовини, визначати їх склад. Цей прилад особливо цінний хоча б тому, що дозволить марсоходу та його команді заздалегідь визначити, чи варто наближатись й досліджувати той чи інший об'єкт уважніше, чи краще звернути увагу на цікавіші цілі.

ChemCam складений з кількох компонентів, рознесених по всьому апарату. Лазер встановлений на щоглі й оснащений власною невеликий камерою з телескопом для точного наведення. А в "тілі" марсохода розташовано три аналізують спектрографи-аналізатори.

Спектрометр APXS (Alpha Particle X-ray Spectrometer) міститься на роботизованій "руці"-маніпуляторі. Його задача — визначати вміст різних хімічних речовин. Для цього марсохід буде підносити APXS для контакту зі зразком, після чого спектрометр опромінюватиме його рентгенівськими променями й бомбардуватиме альфа-частинками. Внаслідок цього з атомів зразка буде вибито електрони, які, повертаючись на свої орбіти, випускатимуть рентгенівське випромінювання. За спектром цього випромінювання й можна буде ідентифікувати різні елементи.

До речі, аналогічні прилади є й на марсоходах-близнюках Spirit та Opportunity й саме вони показали, що в минулому на Марсі була неабияка кількість води.

Нейтронний детектор DAN (Dynamic Albedo of Neutrons), виготовлений в Росії, дозволить виконати пошуки водного льоду й водомістких мінералів навіть під поверхнею планети. DAN випускає пучок нейтронів, який пробивається крізь поверхневі шари, після чого реєструє швидкості частинок, які повернулись після відбивання від марсіанської речовини. Відомо, що присутність атомів водню уповільнює рух нейтронів і це дозволить помітити приховану воду на глибині до 2 м при її концентрації в речовині менше 0,1%.

Прилад RAD (Radiation Assessment Detector) — важливий інструмент для майбутньої появи на Марсі людей. Він має фіксувати й вимірювати всі випромінювання високих енергій, що є на Червоній планеті, від швидких протонів до гамма-променів. Такі дані дозволять вченим, які плануватимуть пілотовані експедиції на Марс, встановити рівень небезпеки для людини на цій планеті. Окрім того RAD також здобуде деяку інформацію про умови, в яких могло виникнути й розвиватися місцеве життя.

Невелика метеостанція REMS (Rover Environmental Monitoring Station) розташована невисоко на щоглі марсоходу. Вона фіксуватиме атмосферний тиск і вологість, швидкість і напрям вітру, температуру атмосфери й ґрунту, інтенсивність ультрафіолетового випромінювання. Цю інформацію будуть збирати в щоденні й щосезонні звіти, на основі яких ми краще дізнаємось про кліматичні умови на Марсі.

Інструмент MEDLI міститься в теплозахисному екрані, що захищає апарат від перегріву під час входження в атмосферу. Екран, а разом з ним й MEDLI, буде відстріляний після того, як апарат пройде атмосферу. Під час спуску пристрій має зафіксувати температуру й тиск, які буде "відчувати" екран, проходячи крізь розріджену атмосферу планети. Ця інформація необхідна для оцінки ефективності конструкції та матеріалів, з яких виготовлено захисний в екран. Все це дозволить в майбутньому створити кращі космічні апарати для дослідження Марса.

За інф. www.popmech.ru


24.11.2011

Астрономи оприлюднили рейтинги населеності планет та їх супутників

Науковцям відомо чимало світів, на яких може бути життя чи могло б існувати теоретично зважаючи на відповідні умов. Відтепер такі небесні тіла складають дві системи, що доповнюють одна одну. Міжнародна група астрономів, планетологів, біологів і геохіміків уклала дві системи оцінки рівня придатності планети (або супутника планети) для життя і, відповідно, ймовірності його на тому чи іншому небесному тілі.

Одну систему оцінки назвали "індекс подібності Землі" (Earth Similarity Index, ESI), а другу — "індекс населеності планети" (Planetary Habitability Index, PHI).


Gliese 581c — один з світів, які привернули увагу астробіологів. Сутінкова зона на кордоні між освітленим і нічним боком планети (вони, ймовірно, "замкнені" припливними силами) має помірний клімат. Місцеве сонце тут завжди перебуває поблизу обрію
(ілюстрація Don Dixon/cosmographica.com).

"Перше питання полягає в тому, чи можна знайти в інших світах схожі на Землю умови, адже ми знаємо емпірично, що вони здатні підтримувати життя, — пояснює один з авторів дослідження Дірк Шульце-Макуш (Dirk Schulze-Makuch) з університету Вашингтона (WSU). — Друге питання: чи можуть умови, що існують на екзопланетах, бути придатними для будь-яких форм життя, як відомих нам, так і не відомих?"

Індекс ESI ґрунтується на простій фізичній подібності досліджуваного світу й Землі: до уваги взято розмір, масу, густину, відстань від материнської зорі й температуру планети. А от індекс PHI враховує більше додаткових та дуже важливих чинників: тверда поверхня у планети (або супутника) чи вкрита льодом, чи є там атмосфера і магнітне поле, скільки енергії доступно для потенційних організмів (світло сонця чи енергія припливів, що розігріває надра), чи є там органічні сполуки і будь-який розчинник в рідкому стані тощо.

Індекс PHI ширше враховує можливі параметри населеності, оскільки на основі дещо відмінної біохімії в теорії можливе існування організмів і в жаркіших, і в холодніших умовах, ніж на Землі, й без кисню і навіть без води.

Зрозуміло, що за індексом подібності Землі найвищий рейтинг має сама Земля — 1. Та й з населеністю нашого світу все очевидно. Але щодо інших світів підрахунки дали цікаві результати. В обох системах оцінки за рівнем зменшення потенційної населеності (придатності для будь-якої форми життя) вигадливо перемішалися об'єкти, що містяться як в Сонячній системі, так і за її межами.

Індекс ESI:
- Gliese 581g — 0,89 (останні спостереження показали, що, мабуть, цієї планети немає, відкриття було помилкою, але її все ж включили в список);
- Gliese 581d — 0,74;
- Gliese 581c — 0,70;
- Марс — 0,70;
- Меркурій — 0,60;
- HD 69830 d — 0,60;
- 55 Cnc c — 0,56;
- Місяць — 0,56;
- Gliese 581e — 0,53.

Таблиця викликає запитання, скажімо, про дуже відносну схожість із Землею жаркого Меркурія і Місяця з його вакуумом на поверхні й великим перепадом температур. (Правда, і на першому й на другому об'єкті астрономи знайшли водяний лід.)

Зате екзопланети, що потрапили до наведеного вище переліку (крім двох останніх), примітні не лише фізичною подібністю з нашою планетою. Вони й розташовані в зоні життя, чи на її краю. Це означає, що там можуть бути океани, озера й річки з усіма відповідними наслідками.

Оскільки другий спосіб розподілу об'єктів передбачає врахування більшу кількість параметрів, які потрібно враховувати, ще цікавіше подивитися на такий список.

Індекс PHI:
- Титан — 0,64;
- Марс — 0,59;
- Європа — 0,49;
- Gliese 581g — 0,45;
- Gliese 581d — 0,43;
- Gliese 581c — 0,41;
- Юпітер — 0,37;
- Сатурн — 0,37;
- Венера — 0,37;
- Енцелад — 0,35.

Тут також є чому дивуватись. Наприклад, порівняно скромному сумарному результату Енцелада по відношенню до Європи (на цих супутниках, очевидно, існують великі водойми з рідкою водою, вкриті льодом).

Високий рейтинг Марса питань не викликає, а от лідерство Титану неочевидне — він розташований досить далеко від Сонця. Щоправда на цьому супутнику Сатурна знайдено велику різноманітність складних органічних сполук. І хоча на помаранчевому місяці дуже холодно, вчені підозрюють, що там є хімічні реакції, здатні підтримувати специфічний вид мікробного життя.

Не всі цікаві об'єкти потрапили в поле уваги дослідників. Скажімо, до потенційно населених світів вчені відносять порівняно недавню знахідку — екзопланету HD 85512 b.

Зрозуміло, що рейтинги ESI і PHI ще будуть поповнювати й уточнювати. Вони мають допомогти астробіології та планетології зосередити увагу до найцікавіших об'єктів. Деталі нової методики розподілу планет за рівнем придатності для життя викладені в статті в журналі Astrobiology.

За інф. www.membrana.ru


23.11.2011

Європейці встановили зв'язок з "Фобос-Ґрунт"

Європейські станції стеження вперше встановили зв'язок з російською міжпланетною станцією "Фобос-Ґрунт", що перебуває орбіті Землі. Про це повідомив РІА Новини глава представництва Європейського космічного агентства в РФ Рене Пішель.

"Ми можемо сказати про те, що одна з станцій встановила зв'язок. Але це лише початок, телеметрії ще не отримано й ми працюємо в тісному контакті з нашими російськими колегами", — сказав Р. Пішель.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


18.11.2011

Нас усіх запрошують на лекцію

За інф. АО КНУ імені Тараса Шевченка


17.11.2011

Виставка "Двадцять кроків до зірок". Світлини з урочистого відкриття


Вітальне слово О. Сухомлинської


Вітальне слово Е. Кузнєцова


Вітальне слово Л. Каденюка


Слово має В.В. Хоменко ідейний натхненник й організатор виставки


О.І. Глобін зав. лаб. математичної і фізичної освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України поряд з стендом лабораторії

Світлини Ірини Корсун


16.11.2011

"Спектр-Р" виконав перші спостереження в режимі інтерферометра

Російський космічний радіотелескоп "Спектр-Р" виконав перші спостереження в режимі інтерферометра. Про це повідомляє РІА Новості.

"Спостереження пройшли сьогодні успішно. Зараз відбувається передача отриманих даних в Астрокосмічний центр ФІАН", — наводить агентство слова Юрія Ковальова, співробітника відділу космічної радіоастрономії цього центру.

За словами Ковальова, сеанс розпочався о 3 годині ночі 15 листопада й тривав з перервами до полудня. Апарат працював спільно з чотирма наземними телескопами — трьома російськими 32-метровими і одним українським 70-метровим в Євпаторії (телескоп РТ-70). Об'єктами спостережень були чотири космічних радіоджерела: пульсар В0531+21, квазари 0016+731 і 0212+735, а також джерело мазерного випромінювання W3 (OH).


На фото: радіотелескоп РТ-70 з діаметром антени 70 метрів українського Національного центру управління та випробування космічних засобів у м. Євпаторія

Перші спостереження в одиночному режимі "Спектр-Р" виконав у кінці вересня 2011 р. Об'єктом спостереження була Кассіопея А — залишок наднової, розташований на відстані 11 тисяч світлових років від Землі в напрямку сузір'я Кассіопеї.

Космічний радіотелескоп "Спектр-Р" ("Радіоастрон") розроблений НВО імені Лавочкіна спільно з Інститутом фізики РАН імені Лебедєва. В космічний простір апарат виведений 18 липня 2011 р. ракетою-носієм "Зеніт". Діаметр антени апарата становить 10 метрів.

За інф. РІА Новості


14.11.2011

У Києві зробили "Двадцять кроків до зірок"

Виставку "Двадцять кроків до зірок", присвячену аерокосмічній освіті в Україні, відкриють завтра, 15 листопада, в Києві в Педагогічному музеї (Будинок вчителя).

Вл. інф.


14.11.2011

Космічний апарат "Фобос-Ґрунт" має час до січня

Космічний апарат "Фобос-Ґрунт" має час для перебування на орбіті Землі до січня включно, повідомив сьогодні керівник Роскосмоса Володимир Поповкін, інформує ІТАР-ТАРС.

"У нас є час до січня включно, апарат буде на орбіті, але в перших числах грудня закриється вікно" (ідеться про момент старту до Марса — Ред.), — зазначив В. Поповкін. "Шанси є, але ми поки не можемо отримати телеметрію, щоб зрозуміти, що трапилося, — підкреслив керівник Роскосмосу. — Проблема в тому, що станції спостереження повільні в настроюванні, а "Фобос" рухається по нештатній траєкторії, тому сеанси зв'язку тривати лише 7 хвилин". "Всі системи космічного апарата працюють нормально, він орієнтується на Сонце, отже, шанси є, — пояснив Поповкін. — зараз фахівці роблять спроби закладки програм".

Відповідаючи на питання журналістів, коли можна буде з упевненістю сказати про "смерть апарата", він підкреслив, що "про це можна буде говорити в перших числах грудня, коли закриється вікно".

"Прогнозувати кінець часу існування "Фобоса" можна буде розпочати, коли деградація (висота) орбіти досягне 180 км", — додав Володимир Поповкін. Глава Роскосмосу спростував чутки, що в апарата є конструктивні недоліки. "Ця не так", — запевнив він.

В. Поповкін запевнив, що під час можливого падіння "Фобоса" жодної небезпеки для Землі не буде. "Немає сумніву, що апарат вибухне під час входження в щільні шари атмосфери", — сказав керівник Роскосмосу.

За інф. ІТАР-ТАРС


14.11.2011

"Астрономія з Космосу" на книжковому ярмарку "МЕДВІН"

Упродовж 10-13 листопада 2011 р. в експоцентрі "Спортивний" (вул. Фізкультури, 1, ст. м. "Олімпійська") проходив чотирнадцятий Київський міжнародний книжковий ярмарок "МЕДВІН".

Брошуру з науково-популярною лекцією А.П. Відьмаченка "Астрономія з Космосу" було презентовано 13 листопада о 12 год на стенді Міжнародного центру "Універсаріум" (зал №2, місце 256).

Вл. інф.


11.11.2011

Нічні спроби встановити зв'язок з "Фобосом" знову безуспішні

Нічні спроби прийняти сигнал з міжпланетної станції "Фобос-Ґрунт" виявилися безуспішними, повідомило РІА Новини в п'ятницю джерело в ракетно-космічній галузі.

"Минулої ночі космічний апарат неодноразово проходив над станцією на Байконурі й іншими російськими і зарубіжними пунктами космічного зв'язку. Поки тиша", — сказав співрозмовник агентства.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


10.11.2011

Астрономи оцінять стан "Фобос-Ґрунт" за допомогою телескопів

Астрономи за допомогою оптичних засобів спробують з'ясувати, в якому стані перебуває автоматична міжпланетна станція "Фобос-Ґрунт", зокрема чи зберігає вона стабільну орієнтацію на Сонце. Це допоможе зрозуміти, чи є сенс продовжувати спроби "додзвонитися" до апарата, повідомило РІА Новини джерело в ракетно-космічній галузі Росії.

"Версія, яку ми розглядаємо як робочу, полягає в тому, що апарат перейшов у так званий безпечний режим. У ньому він повинен тримати напрямок на Сонце й чекати команд із Землі", — сказав співрозмовник агентства. За його словами можна спробувати з'ясувати, чи дійсно апарат в безпечному режимі, за допомогою оптичних засобів.

"У цю ніч буде виконано оптичні спостереження саме для того, щоб з'ясувати це. Раніше оптичні засоби використовували для визначення орбіти космічного апарата, а зараз астрономи спробують встановити його положення. Якщо "Фобос-Ґрунт" обертається в неорієнтованому положенні, тоді вже нічого не вдієш, якщо ж він стабілізований і "тримається" за Сонце, то це означає, що апарат дійсно перебуває в безпечному режимі й слід продовжувати спроби встановити з ним зв'язок", — сказав фахівець.

Натомість радіолокаційним станціям Європейського космічного агентства (ЄКА), розташованим в Австралії та на космодромі Куру в Французькій Гвіані, не вдалося встановити зв'язок з російською міжпланетної станцією "Фобос-Ґрунт". Ще три спроби встановити зв'язок європейські фахівці зроблять в ніч з четверга на п'ятницю, повідомив РІА Новини голова представництва ЄКА в Росії Рене Пішель.

"Наші станції намагалися встановити зв'язок з апаратом" Фобос-Ґрунт", але їм цього не вдалося. Будемо пробувати ще. Наші станції вночі знову спробують зв'язатися з "Фобос-Ґрунт", щоб отримати телеметричні дані з апарату", — сказав Пішель.

За його словами, крім станцій ЄКА в Австралії та на космодромі Куру, встановити зв'язок з "Фобос-Ґрунт" спробує також ще одна станція ЄКА, розташована на острові Гран-Канарія (один з Канарських островів, Іспанія).

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


09.11.2011

Міжпланетний зонд "Фобос-Ґрунт" у нештатному польоті

Під час виведення на орбіту автоматичної міжпланетної станції (АМС) "Фобос-Ґрунт" склалася нештатна ситуація, повідомив вранці в середу глава Федерального космічного агентства (Роскосмос) Володимир Поповкін.

Ракета-носій "Зеніт-2 SВ" вивела апарат в космос, але далі не спрацювали маршеві двигуни самого зонда. За словами В. Поповкіна, які наводить ІТАР-ТАРС, АМС "вийшла на опорну орбіту, паливо не витрачено, у нас є три доби щоб перезапустити програму".

Це була перша міжпланетна місія Росії за останні майже 15 років. У разі її успіху через три роки на Землю мало б прибути близько 200 г ґрунту супутника Марса Фобоса.

Підкорити Фобос російські вчені намагаються вже не вперше. Перша спроба відбулася в радянські часи, в кінці 80-х. Завдання тієї місії було дещо простіше: дистанційне вивчення марсіанського супутника. Проте дві станції — "Фобос-1" і "Фобос-2" — не впоралися. Перший "Фобос" зник ще на підльоті до Марсу, зв'язок з другим апаратом був втрачений, коли він уже зблизився з Фобосом.

Наступна марсіанська експедиція стартувала тільки в 1996 році, але закінчилася ще швидше і ще більшою невдачею. Автоматична станція "Марс-96" через відмову розгінного блоку навіть не вийшла на траєкторію польоту до Червоної планети й зруйнувалась під час входу в атмосферу Землі через п'ять годин після запуску.

За інф.ІТАР-ТАРС


08.11.2011

Росія відправила до Марса міжпланетну станцію

З космодрому Байконур 8 листопада стартувала українська ракета-носій "Зеніт-2 SB" з російською автоматичною міжпланетною станцією "Фобос-Ґрунт", яка має виконати дослідження одного з супутників Марса. Це перший за останні 15 років міжпланетний дослідницький зонд, відправлений у космос Росією.

Міжпланетний зонд "Фобос-Ґрунт" відокремивсь від ракети-носія в штатному режимі через 11 хвилин після старту. Його подальший рух забезпечить власна маршова рухова установка, створена на базі розгінного блоку "Фрегат". 9 листопада о 5 год 20 хв за київським часом космічний апарат має вийти на траєкторію польоту до Марса.


Міжпланетний зонд "Фобос- Ґрунт" поблизу Марса в уяві художника

За планом "Фобос- Ґрунт" мусить досягти Марса у вересні 2012 р. Він залишить на планеті китайський мікросупутник "Інхо-1", а сам вирушить до супутника Марса — Фобоса. Першу посадку на супутник "Фобос-Ґрунт" здійснить в лютому 2013 року.

Космічний апарат має зібрати на Фобосі зразки ґрунту й відправити їх на Землю у спеціальній капсулі — її повернення заплановано на серпень 2014 р. Сам "Фобос-Ґрунт" залишиться на супутнику для подальших досліджень.

За інф.www. Lenta.ru


04.11.2011

Вогні великих міст допоможуть знайти іншопланетян

Безуспішні поки що пошуки позаземного розуму астрономи нині проводять головно за радіосигналами. І ось тепер запропоновано новий метод пошуку позаземних цивілізації — за вогнями їх мегаполісів.

Автори ідеї, Аві Леб (Avi Loeb) з Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру й Едвін Тернер (Edwin Turner) з Принстонського університету, пропонують новий метод для пошуків іншопланетян: шукати вогні їх міст.


Якщо позаземна цивілізація має яскраво освітлені міста, як показано в концепції художника на поданому малюнку, то майбутні покоління телескопів можуть дозволити нам їх виявити. У цьому суть нового методу пошуку позаземного розуму в нашій Галактиці.
(Фото: David A. Aguilar (CfA))

Як й інші методи SETI (програма з пошуку позаземного розуму — Ред.), запропонована ідея спирається на припущення, що іншопланетяни використовують схожі на наші технології. Це природно, адже будь-яке розумне життя, яке розвивається на своїй планеті поблизу якоїсь зорі, ймовірно, використовує штучне освітлення, що вмикається в нічний час доби.

Як знайти місто на далекій планеті? Ясно, що його штучне світло має відрізнятись від світла зорі. Леб і Тернер пропонують спостерігати зміни світла від екзопланети, що рухається навколо своєї зорі.

Під час такого руху планета змінює фази (як змінює фази супутник Землі Місяць). Коли планета перебуває в так званій темній фазі, ми маємо спостерігати більше штучного світла від її нічного боку, ніж світла, відбитого від денного боку. Отже, загальний потік випромінювання від планети з міським освітленням буде змінюватися таким чином, що це буде помітно відрізнятись від світла планети, яка не має штучного освітлення.

Реєструвати такі малі відмінності в світлі екзопланети зможуть майбутні покоління телескопів. Тим не менш, метод можна вже зараз перевірити, використовуючи об'єкти на околиці нашої Сонячної системи.

Леб і Тернер підрахували, що найкращі теперішні телескопи в змозі реєструвати світло від такого мегаполісу як Токіо з відстані пояса Койпера — ділянки Сонячної системи, де містяться Плутон, Еріс й тисячі малих крижаних тіл. Якщо там є небесні тіла з яскраво освітленими штучним світлом містами, то ми в змозі бачити їх зараз.

"Це дуже малоймовірно, що є міста на краю нашої Сонячної системи, але є науковий принцип — знайти метод для перевірки нової ідеї", сказав Тернер. "До Галілея вважали, що важкі предмети падають швидше, ніж легкі, але він зажадав перевірити це й виявив, що вони насправді падають з однаковою швидкістю".

Наші технології перейшли від радіо-і телепередач до кабелю і волоконної оптики. Так само може бути й в іншопланетян, а тому шукати їх за радіосигналами, можливо, марна справа. Якщо позаземні цивілізації існують, то штучне освітлення може бути кращим способом виявити їх здалеку.

Стаття науковців з викладом зазначеної вище ідеї оприлюднена в журналі з астробіології (Abraham Loeb, Edwin L. Turner. Detection Technique for Artificially-Illuminated Objects in the Outer Solar System and Beyond. Astrobiology, 2011).

За інф. www.sciencedaily.com/releases/2011/11/111103190356.htm


02.11.2011

Спостереження гамма-спалахів через VLT показують несподівані складники ранніх галактик

Міжнародна група астрономів скористалася короткотривалим, але яскравим світлом від далекого гамма-спалаху як зондом для дослідження складу дуже віддалених від нас галактик. Нові спостереження, виконані з Дуже великим телескопом Європейської південної обсерваторії (VLT ESO), несподівано виявили дві галактики в ранньому Всесвіті, які багатші важкими хімічними елементами, ніж Сонце.

Науковці висловили припущення, що ці дві галактики можуть перебувати в процесі злиття. Такі події в ранньому Всесвіті приводили до утворення великої кількості нових зір, а також могли бути "спусковим гачком" для гамма-спалахів.

Далі читайте, будь ласка, тут

За інф. Олега Малого


01.11.2011

Термін експлуатації телескопа "Кеплер" можуть продовжити

Національне управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) може продовжити на кілька років термін експлуатації космічного телескопа "Кеплер", що виконує пошук придатних для життя планет за межами Сонячної системи.

Запланований термін експлуатації телескопа "Кеплер" становить 3,5 роки й закінчується в листопаді 2012 р. Натомість бортові прилади унікального інструмента здатні прослужити шість років. Про це повідомив у понеділок Чарлі Собек, заступник керівника проекту в Центрі досліджень NASA ім. Еймса в Моффетт-Філд (штат Каліфорнія). Щоб продовжити термін роботи телескопа потрібно 20 млн доларів на рік.

Науковці готують пропозиції щодо продовження місії "Кеплера" з тим, щоб направити їх на розгляд керівництву NASA в січні 2012 р. Рішення має бути ухвалене в квітні-травні того ж року.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


26.10.2011

NASA конфіскувало місячний камінь у 74-річної американки

У невеликому ресторані Denny''s в Каліфорнії співробітники спецзагону NASA конфіскували "місячний камінь" у 74-річної власниці закладу Джоан Девіс, повідомляє Telegraf з посиланням на агентство Associated Press. Мінерал, за яким полювали оперативники NASA, за розмірами не перевищував рисового зерна.

Джоан Девіс потрапила в поле зору оперативників космічного відомства в травні після того, як вона розмістила в інтернеті декілька оголошень з пропозицією щодо продажі каменю з поверхні Місяця.

Девіс стверджує, що цей унікальний артефакт її чоловікові (він працював в NASA інженером в 1970-х роках) подарував Ніл Армстронг — американський астронавт, який першим ступив на поверхню Місяця.

Хоча NASA в такий же спосіб піднесла в подарунок сотні зразків місячного ґрунту різним навчальним закладам, музеям і видатним людям з різних країн, правила відомства строго забороняють використовувати ці подарунки в комерційних цілях.

Після появи в мережі оголошень Джоан Девіс на зустріч з нею під виглядом покупця відправився агент NASA, який висловив зацікавленість у придбанні каменю за 1,7 млн доларів.

Під час наступної зустрічі агент і Джоан Девіс усамітнилися в одній з кабінок ресторану, щоб закінчити операцію. Однак варто було їй дістати камінь, як в заклад увірвалися понад десяток поліцейських та інспекторів NASA, які схопили жінку і вилучили камінь.

"Вона повинна була знати, що здійснює незаконну угоду, оскільки під час переговорів використовувала вираз "чорний ринок", — йдеться в постанові, що санкціонує проведення операції.

Незважаючи на оголошену незаконність дій Девіс і велику суму передбачуваної угоди, влада досі не висунули проти жінки ніяких звинувачень.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


24.10.2011

Про астрономічні задачі

У розділі "Інфотека" вміщено статтю Крячка І.П. "Класифікація астрономічних задач та їх використання у процесі навчання астрономії в старшій загальноосвітній школі" (pdf-формат, 94 Кб).

Автор висловлює подяку О.В. Хоменко, яка неодноразово звертала увагу на методичну проблему щодо астрономічних задач.

Вл. інф.


23.10.2011

Космічний телескоп ROSAT зійшов з орбіти Землі

Німецький центр авіації та космонавтики (Deutsches Zentrum fur Luft und Raumfahrt, DLR) підтвердив, що орбітальний телескоп ROSAT увійшов у щільні шари атмосфери нашої планети 23 жовтня поточного року між 4 год 45 хв та 5 год 15 хв за київським часом. Повідомлень про те, що уламки досягли поверхні Землі до тепер немає, як немає, поки що, й інформації про спостереження падіння фрагментів супутника.


На малюнку показано траєкторію падіння супутника ROSAT

За інф. www.universetoday.com

Коментар:
Супутник "РОСАТ" (ROSAT, "ROentgenSATellit")
німецький рентгенівський телескоп, створений DLR і названий на честь Вільгельма Рентгена. На орбіту Землі його запустили в 1990 р. Маса супутника становила близько 2,4 тонни. Спочатку розраховували на 18 місяців польоту, проте невдовзі знайшли спосіб продовжити термін роботи наукового обладнання і в результаті ROSAT виконував спостереження до лютого 1999 р.


На малюнку показано супутник ROSAT

Дзеркала й наукові прилади рентгенівського телескопа мають міцний захист від перегріву, а тому можуть витримати нагрів в атмосфері під час падіння. За оцінками німецьких фахівців фрагменти (рентгенівської оптики, дзеркал та їх опор) супутника ROSAT можуть досягти Землі. Розрахункова вірогідність того, що від уламка ROSAT постраждає будь-який мешканець планети, становить приблизно 1 до 2000.


18.10.2011

Темна матерія: ще більше таємниць

Молочний Шлях, як й інші галактики, містить дивну субстанцію під назвою темна матерія. Вона невидима в електромагнітних випромінюваннях, але проявляє себе в гравітаційній взаємодії. Без темної матерії, яка утримує зорі галактики в єдиному цілому, вони б розсіялись в космічному просторі. Природа темної матерії до сьогодні є загадкою, що стала ще більшою після нового дослідження.

"Після завершення цього дослідження, ми знаємо про темну матерію менше, ніж знали раніше", сказав Метт Уокер з Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру, провідний автор нової наукової роботи.


Уявлення художника про вигляд карликової галактики з поверхні гіпотетичної екзопланети. Нове дослідження вказує на те, що темна матерія в карликових галактиках розподілена плавно, а не концентрується в їх центрах. Це суперечить моделювання з допомогою стандартної космологічної моделі, відомої як лямбда-CDM.

Науковці, дослідивши особливості руху від 1500 до 2500 зір, виконали аналіз розподілу темної матерії в двох сусідів Молочного Шляху: карликових галактиках в сузір'ях Піч й Скульптор. Як результат — у цих галактиках темна матерія має плавний розподіл на відносно великій ділянці (кілька сотень світлових років в поперечнику). Натомість комп'ютерне моделювання, виконане астрономами раніше, вказує на те, що темна матерія в галактиках має концентруватись до їх центра.

"Наші вимірювання суперечать основним передбаченням про структуру холодної темної матерії в карликових галактиках", — заявив М. Уокер.

Нині астрономи схильні вважати, що темна матерія — це "холодні" (тобто повільні) екзотичні частинки, які взаємодіють гравітаційно. З часом згустки темної матерії зростали й у взаємодії з речовиною утворювали галактики, які ми спостерігаємо сьогодні.

Нові результати можуть свідчити про те, що або речовина впливає на темну матерію сильніше, ніж очікували, або темна матерія не є "холодною". Науковці мають намір виконати спостереження інших карликових галактик щоб розгадати цю таємницю.

За інф. www.sciencedaily.com/releases/2011/10/111017124344.htm


13.10.2011

Добровільні помічники астрономів вперше відкрили астероїд

Добровільні помічники Європейського космічного агентства (ЄКА) вперше змогли відкрити відносно близький від Землі астероїд. Про це йдеться в прес-релізі на сайті агентства.

Небесне тіло отримало позначення 2011 SF108. Аналіз його орбіти показав, що вона пролягає повз Землю на відстані близько 30 мільйонів кілометрів (це становить біля ста відстаней від Землі до Місяця). Такі астероїди вважають безпечними для нашої планети.

Відкриття зроблено в рамках програми «Ситуаційна космічна обізнаність» (Space Situational Awareness). Суть програми полягає в автоматичному спостереженні за небом з метою пошуку кандидатів на роль навколоземного об’єкта — небесного тіла, орбіта якого проходить відносно близько (за космічними масштабами) від Землі.

Після відкриття таких об’єктів, аналіз зібраної інформації має виконати людина — зокрема й добровольці, які отримують дані через інтернет. 2011 SF108 зареєстровано наприкінці вересня за допомогою автоматичного 1-метрового телескопа OGS (Optical Ground Station) Європейського космічного агентства, який встановлено на Канарських островах.

За інф.www. Lenta.ru


05.10.2011

Нові європейські космічні наукові місії

Європейське космічне агентство (ESA) ухвалило рішення про здійснення двох нових наукових місій — зонд Solar Orbiter розпочне дослідження сонячного вітру в 2017 р., а телескоп Euclid для пошуків загадкової темної енергії запустять в 2019 році.

Обидві місії будуть першими проектами стратегічного плану Cosmic Vision 20152025. Розгляд проектів розпочали 2007 року й дві підсумкові заявки відібрали з трьох місій-фіналістів. Третій проект, PLATO (PLAnetary Transits and Oscillations of stars), що передбачає запуск декількох телескопів оптичного діапазону для вивчення систем екзопланет, відкладено для можливого розгляду в майбутньому.

Зонд Solar Orbiter підійде до Сонця ближче, ніж будь-який інший космічний апарат в історії. Він призначений для вивчення механізмів виникнення сонячного вітру. Апарат працюватиме в оптичному, ультрафіолетовому і рентгенівському діапазонах, номінальна тривалість місії складе сім років. Запустити Solar Orbiter планують з космодрому на мисі Канаверал за допомогою ракети-носія Atlas в 2017 році.

Космічний телескоп Euclid, розрахований на шість років роботи, буде шукати сліди існування темної енергії гіпотетичної субстанції, яка, як вважають астрономи, відповідальна за прискорене розширення Всесвіту.

Як відомо, космологічні дослідження, внаслідок яких встановлено факт прискореного розширення Всесвіту, принесли американським вченим Солу Перлмуттеру, Адаму Рісу й австралійцю Брайану Шмідту Нобелівську премію з фізики 2011 р.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


03.10.2011

Перше світло ALMA

Найпотужніший в світі міліметрово-субміліметровий телескоп готовий до роботи. Він одержав перше зображення космічного об'єкта.

Далі читайте, будь ласка, тут

За інф. Олега Малого


30.09.2011

Астрономи зменшили кількість потенційно небезпечних астероїдів

Спостереження космічного телескопа WISE вказують на те, що небезпечних для Землі астероїдів у космічному просторі менше, ніж астрономи вважали до цього.

Нові результати спостережень космічного простору довкола Землі, виконані з допомогою телескопа WISE (Wide-field Infrared Survey Explorer, Ширококутний інфрачервоний оглядовий дослідник), оприлюднив журнал Astrophysical Journal. Вони вказують на те, що поблизу нашої планети є значно менше астероїдів, ніж вважали раніше. Результати також свідчать, що NASA знайшло понад 90 відсотків усіх найбільших навколоземних астероїдів.

За підрахунками астрономів кількість астероїдів поперечником 100 метрів і більше становить приблизно 20 500, а це на 43 відсотки менше порівняно з попередніми (36000) оцінками. Отже, можна вважати, що астероїдна загроза для Землі дещо менша, ніж досі вважали науковці.

Однак більшість цих астероїдів (за розмірами їх відносять до середніх) ще належить відкрити. Також потрібно виконати додаткові дослідження, щоб виявити об'єкти, розміри яких менші від середніх.

Космічний телескоп WISE виконує спостереження небесних тіл в інфрачервоному світлі. Одна з його задач спостерігати астероїди та комети, що проходять поблизу Землі.

За інф. www.sciencedaily.com


28.09.2011

Екзопланет, схожих на Землю, у Всесвіті більше, ніж досі вважали?

Аналіз спостережних даних космічного телескопа "Кеплер" вказує на те, що екзопланети земного типу, мабуть, у Всесвіт більш поширені, ніж це досі вважали.

Доктор Уеслі Трауб (Wesley Traub), головний науковий співробітник програми дослідження екзопланет NASA, оприлюднив в останньому числі Astrophysical Journal своєю теорію згідно з якою одна третина зір класів F, G і К мають принаймні одну планету земного типу, що міститься в зоні життя материнської зорі.

Такий висновок У. Трауб зробив на підставі даних, отриманих за перші 136 днів місії Кеплера.

Коментар:
Очевидно, що це попередній висновок, який буде уточнено на підставі нових спостережень екзопланет. Наше Сонце належить до зір спектрального класу G. Зорі F класу
гарячіші, а класу К холодніші від нього. Зона життя зорі проміжок відстаней від зорі в якому на планеті, що міститься в його межах, складаються сприятливі для життя умови.

За інф. www.universetoday.com


25.09.2011

Морський космодром знову функціонує

24 вересня 2011 р. о 23 год 18 хв за київським часом з морської стартової платформи Odyssey, що нині перебуває в екваторіальній зоні Тихого океану, здійснено пуск ракети-носія "Зеніт-3SL" з телекомунікаційним супутником Atlantik Bird-7 на борту. Таким чином відновлено роботу морського космодрому, яку було зупинено два роки тому після оголошення про банкрутство компанії Sea Launch.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


24.09.2011

Перше фото екзопланети викликало в астрономів недовіру

Астрономи сумніваються в тому, що їм вдалося вперше сфотографувати екзопланету. Про це повідомляє New Scientist.

У листопаді 2008 р. журнал Science оприлюднив інформацію про те, що двом групам дослідників вдалося сфотографувати екзопланети одну навколо зорі Фомальгаут і три навколо зорі HR 8799. Однак, згідно з наявними оцінками, небесні тіла в системі HR 8799 можуть належати до сімейства коричневих карликів (об'єкти проміжної маси між зорями й планетами-гігантами) їх маси до тепер не встановлено. Окрім цього в грудні 2009 р. в The Astrophysical Journal вийшла стаття, автори якої заявили, що їм вдалося зробити знімок відразу двох планет в системі GJ 758. Проте згодом астрономи встановили, що одна з цих планет насправді є зорею на задньому тлі, а інша коричневим карликом.

Отже, Фомальгаут b (таке позначення отримала планета в системі Фомальгауту) до останнього часу була єдиною планетою, яку вдалося сфотографувати безпосередньо. Тепер, однак, самі відкривачі планети розповіли New Scientist, що їм вдалося виявити планету на нових знімках, зроблених Космічним телескопом імені Габбла, проте вона міститься не там, де б мусила бути за їх розрахунками. Науковці планують провести ще одну серію спостережень в 2012 р. щоб остаточно розібратися з траєкторією руху цього небесного тіла.

Водночас деякі астрономи висловилися скептично щодо результатів фотографування екзопланет. За їхніми словами, які наводить New Scientist, багато вчених змагається за пальму першості, "намагаючись пролізти в двері, що зачиняються". А виявлені спостережні розбіжності вказують на те, що дослідники не заслужили звання "астрономів, яким вперше вдалося сфотографувати екзопланету".

За інф.www. Lenta.ru


23.09.2011

Астрономічна осінь на порозі

Сьогодні, 23 вересня, о 12 год 04 хв за київським часом Сонце перетне небесний екватор і перейде до південної півкулі небесної сфери. Це означає, що в північній півкулі Землі розпочнеться осінь, а в південній весна. З чим ми всіх нас і вітаємо!

Вл. інф.

В Одесі цього дня святкують 140-річчя Астрономічної обсерваторії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Вітаємо!


13.09.2011

Найбільший в історії "урожай" екзопланет

Астрономи, які працюють зі спектрографом HARPS на одному з телескопів Європейської південної обсерваторії (ESO) в Чилі, оголосили про відкриття відразу 51 екзопланети, 16 з яких належать до так званих "супер-земель" (екзопланети, маса яких лежить в межах від однієї до десяти мас Землі). Це найбільша одноразова "партія" підтверджених екзопланет в історії їх пошуків.

Далі читайте, будь ласка, тут

За інф. Олега Малого

Коментар:
Спектрограф HARPS працює на 3,6-метровому телескопі ESO в Ла-Сила (Чилі). HARPS вважають одним з двох (другим є орбітальний телескоп "Кеплер") головних "мисливців" за екзопланетами. З допомогою цього спектрографа відкрито більше 150 з усіх відомих екзопланет. У 2007 р. група астрономів, яка використовувала спектрограф, відкрила планету Gliese 581 d
першу "супер-Землю", що міститься в "зоні життя" (інтервал відстаней від зорі до планети, в якому умови на планеті придатні для життя).


10.09.2011

До Місяця стартувало два космічних апарата з допомогою яких учні можуть фотографувати його поверхню

Сьогодні, 10 вересня, з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида, США) стартувала ракета-носій "Дельта-2" з двома місячними зондами GRAIL (Gravity Recovery and Interior Laboratory). NASA вело пряму телетрансляцію запуску космічних апаратів. Спочатку старт призначали на 8 вересня, проте його двічі переносили — спочатку через погодні умови, а потім для додаткової перевірки двигунів ракети-носія.

Зонди GRAIL-A і GRAIL-B мають стати штучними супутниками Місяця: вони літатимуть навколо нього на висоті близько 55 кілометрів над поверхнею. Упродовж 82 днів апарати синхронно передаватимуть на Землю дані про особливості свого руху, на підставі яких учені зможуть скласти найточнішу карту гравітаційного поля Місяця.

Близнюки GRAIL окрім виконання дослідницьких завдань мають важливу "освітню місію": школярі всього світу за допомогою камер, встановлених на зондах, зможуть зробити фотографії будь-якого вподобаного місця на Місяці. Проект MoonKAM розробила компанія Sally Ride Science, яку очолює Саллі Райд перша жінка-астронавт США.

Щоб взяти участь в такій "фотосесії" потрібно зареєструватись на сайті проекту, стежити за траєкторією руху GRAIL по орбіті навколо Місяця, вибрати місця для фотографування і замовити їх в MoonKAM (штаб-квартира проекту міститься в університеті штату Каліфорнія в Сан-Дієго). Для того щоб люди могли вибрати ділянку, яка їх цікавить, на сайті розмістять інтерактивну карту Місяця, складену зі знімків інших місячних апаратів.

Після того, як GRAIL пролетить над вибраним місцем і зробить фотографії, їх опублікують в галереї на сайті. Учні зможуть використовувати ці фото, наприклад, для своїх наукових і мистецьких проектів.

Вартість нової місії до Місяця становить близько 500 мільйонів доларів. За 40 днів після її завершення зонди впадуть на місячну поверхню.

За інф. NASA та https://moonkam.ucsd.edu


07.09.2011

Зонд LRO розгледів на поверхні Місяця сліди й рюкзаки астронавтів

Нові знімки районів посадок місячних модулів 12, 14 та 17-ї експедицій за програмою "Аполлон", які отримав зонд LRO (Lunar Reconnaissance Orbiter), дозволяють розгледіти ланцюжки слідів астронавтів, залишені ними рюкзаки систем життєзабезпечення, наукові інструменти й навіть сміття. Про це повідомили журналістам представники місії LRO.

Вперше LRO фотографував шість місць посадок місячних модулів у липні 2009 року. На тих знімках можна було побачити тільки модулі без будь-яких деталей (Сонце стояло низько над обрієм, а тому на світлинах довгі тіні).

Нову серію знімків LRO зробив 1419 серпня поточного року, коли апарат спеціально для цього знизився на 30 кілометрів. На такій орбіті він перебував 28 днів і 6 вересня LRO повернувся на свою планову орбіту в 50 кілометрах над поверхнею Місяця.

На знімках місця посадки "Аполлона-17" (остання пілотована експедиція на Місяць) чітко видно не лише модуль, "припаркований" місячний ровер і наукове обладнання, а й ланцюжки слідів астронавтів Юджина Сернана і Харрісона Шмітта. "Ці знімки нагадують нам про фантастичну історію "Аполлонов" і про те, що потрібно продовжувати досліджувати Сонячну систему", сказав директор планетологічного підрозділу NASA Джим Ґрін (Jim Green).

Керівник фотографічного підрозділу місії LRO Марк Робінсон (Mark Robinson) під час прес-конференції зазначив, що на знімках місця посадки "Аполлона-17" можна розгледіти навіть сидіння місячного ровера і те, що його колеса повернені ліворуч.

За словами Робінсона, темні об'єкти поряд з місячним модулем "Аполлона-17" це рюкзаки астронавтів, викинуті після останнього виходу на поверхню Місяця, а також блок обладнання MESA (Modularized Equipment Stowage Assembly). Робінсон також зазначив, що астронавт Шмітт допомагав йому розпізнавати предмети, які на Місяці залишив він сам.

На знімках місць посадки "Аполлона-12" і "Аполлона-14" також видно місячні модулі, інструменти та ланцюжки слідів. Як підкреслив Робінсон, на знімку "Аполлона-12" видно, що третій і четвертий астронавти на Місяці, Піт Конрад і Алан Бін, справді змогли висадитися поруч з апаратом Surveyor-3 та дійти до нього, щоб забрати деякі інструменти.

"Нажаль, на знімках неможна побачити, чи збереглися прапори, встановлені астронавтами, там видно тільки, що астронавти "натоптали" в цьому місці ... Але я б припустив, що навіть якщо вони збереглися, їх стан дуже поганий, оскільки за 40 років вони зносилися під впливом ультрафіолету і радіації ", зазначив представник проекту.

Космічний апарат LRO запущений NASA в червні 2009 р. Він допомагає науковцям складати докладні тривимірні карти поверхні Місяця, в тому числі в ультрафіолетовому діапазоні, а також проводити інші дослідження.

За два роки перебування на орбіті Місяця космічний апарат встиг не лише роздивитись супутник Землі та знайти на ньому воду, відкрити різноманітні особливості рельєфу, а й зафіксував залишену там космічну техніку від американських посадкових апаратів серій Ranger і Surveyor до радянського "Лунохода-2".

За інф. РІА "Новости"


06.09.2011

Болід у київському небі

На фото, поданому нижче, в лівому нижньому куті видно слід від яскравого боліда. Автор світлини Богдан Боровик зробив її на початку вересня поточного року. Місце зйомки — околиці Києва в районі Позняків.

Вл. інф.


01.09.2011

Якщо на Марсі є життя, то новий марсохід NASA його знайде


Чутливі прилади нового марсохода NASA Curiosity ("Цікавість"), а також інших нових орбітальних зондів дозволять їм виявити життя на Марсі, якщо воно існує, вважають американські вчені.

"Якщо життя там (на Марсі) є, то високотехнологічні прилади хімічного аналізу рано чи пізно його виявлять", заявив співорганізатор спеціального симпозіуму з досліджень Марсу в рамках щорічної конференції Американського хімічного товариства (ACS) Джеффрі Бада (Jeffrey Bada).

Науковець підкреслив, що у попередніх апаратів просто не було інструментів, придатних для того, щоб дати однозначну відповідь на це питання. Пошуком слідів життя на Марсі займалися, зокрема, "Вікінги", які здійснили посадку в 1976 р., і "Фенікс", що висадився на поверхню Червоної планети в 2008 році.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


26-25.08.2011

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення астрономії у старшій школі у 2011/12 навчальному році читайте, будь ласка, тут. А презентацію І. Крячка в Інституті післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка на конференції вчителів фізики та астрономії 26.08.2011 р. можна преглянути ось тут.

Вл. інф.


23.08.2011

Нові видання та ініціативи для цілей астрономічної освіти

Видавничий центр "Наше небо" підготував нові видання, що призначені вчителям, які викладають астрономію в загальноосвітніх навчальних закладах.

Нижче подано обкладинки цих видань (клацніть на зображення, щоб дізнатися більше про вказані посібники).

Окрім цього оголошуємо про започаткування майстер-класу "Пізнаваймо зоряне небо!". Один із постерів майстер-класу розміщено нижче, а детальніше про нову ініціативу читайте, будь ласка, ось тут.

Вл. інф.


18.08.2011

Астрономи визначили точний вік Місяця

Астрономи встановили точний вік Місяця — супутнику Землі 4,36 мільярда (плюс-мінус три мільйони) років. Статтю вчених оприлюднив журнал Nature, а її короткий виклад наводить ScienceNOW.


На малюнку з Science Photo Library показано момент зіткнення протопланет, яке могло привести до утворення Місяця

Згідно з сучасними уявленнями Місяць утворився в результаті зіткнення Землі з планетою Тейя розміром з Марс. Внаслідок цього зіткнення в космос була викинута значна маса розпеченого матеріалу, яка пізніше охолола й утворила супутник. До останнього часу точної інформації про те, коли трапилася така подія не було.

Головним об'єктом дослідження науковців став зразок місячної породи масою 1,88 грама, доставлений на Землю астронавтами місії "Аполлон 16". Попередній аналіз (зокрема, розміри мінеральних кристалів) дозволив встановити, що порода є для Місяця "рідною" і утворилася в його товщі під час тривалого процесу охолодження.

Щоб визначити вік каменю, вчені використали метод датування на основі співвідношень різних ізотопів трьох металів свинцю, неодиму та самарію (207Pb-206Pb, 147Sm-143Nd і 146Sm-142Nd). Усі три виміри дозволили отримати схожі результати й дуже точно визначити вік Місяця.

За словами вчених його вік як мінімум на 100 мільйонів років менший, ніж вважали досі. Це означає, що охолодження Місяця відбувалось значно швидше, ніж вважали до цих пір. Такий висновок суперечить багатьом сучасним теоріям формування кори супутника Землі.

За інф.www. Lenta.ru


17.08.2011

"Дніпро" вивів у космос "Січ-2"

Ракета-носій "Дніпро", що стартувала 17 серпня 2011 о 10 год 12 хв за київським часом з території Росії, вивела на орбіту Землі український космічний апарат "Січ-2". Національний центр управління та випробувань космічних засобів, розташований поблизу м. Євпаторія, успішно провів перший сеанс зв'язку з супутником "Січ-2".

Космічний апарат "Січ-2" розроблено державним підприємством (ДП) "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" і виготовлено виробничим об'єднанням (ВО) "Південний машинобудівний завод" ім. А.М. Макарова". Його оснащено оптико-електронними приладами, які працюватимуть у 5 спектральних діапазонах.

Супутник дозволить отримувати цифрові зображення поверхні Землі в різних спектральних діапазонах з роздільною здатністю близько 8 м. Ці космічні знімки будуть використані для контролю за аграрними і лісовими ресурсами, здійснення екологічного моніторингу, оцінки забруднень навколишнього середовища, моніторингу надзвичайних ситуацій, розвідки корисних копалин тощо.

На супутнику "Січ-2" встановлено комплекс наукової апаратури "Потенціал", призначений для дослідження нейтральних і заряджених частинок, електричного і магнітного полів у верхніх шарах атмосфери Землі.

Ракета-носій "Дніпро" створена на базі міжконтинентальної балістичної ракети Р-20 (SS-18), яку свого часу розробили в ДП "Конструкторське бюро "Південне" і виготовляли на ВО "Південний машинобудівний завод" в кооперації з українськими та російськими підприємствами.

За інф. прес-служби Державного космічного агентства України

Європейські плани з дослідження атмосфери Землі


Європейське космічне агентство (ЄКА) в період до 2015 року в рамках програми "Жива планета" планує здійснити місії з дослідження магнітного поля, атмосфери і вивченню хмарного покриву Землі, повідомив у вівторок під час брифінгу на авіасалоні МАКС-2011 фахівець департаменту міжнародних відносин ЄКА Карл Бергквіст.

"У 2012 році ми плануємо здійснити проект "Сворм", що передбачає запуск трьох супутників для дослідження магнітного поля Землі. У 2013 році ми хочемо реалізувати місію "АДМ-Еол", спрямовану на дослідження атмосфери нашої планети", сказав Бергквіст.

За його словами, в 2015 р. буде виконано спільний європейсько-японський проект "ЕрсКеар" (EarthCARE) для вивчення хмарного покриву Землі, аерозольних і радіаційних процесів.

Бергквіст нагадав, що в рамках програми "Жива планета" ЄКА вже виконує кілька проектів "Гоче" (розпочався в 2009 році) з вивчення гравітаційного поля Землі, "СМОС" (2009 рік) вивчення кругообігу води на Землі, "КріоСат-2" (2010 р.) дослідження крижаного покриву Землі.

Бергквіст також повідомив, що ЄКА і Європейська комісія реалізують спільну ініціативу GMES глобальний моніторинг навколишнього середовища і забезпечення безпеки. Ця ініціатива покликана задовольнити потреби Європи в геопросторових даних, а також забезпечити автономний і незалежний доступ до інформації в разі ухвалення стратегічних рішень, особливо що стосуються питань екології та безпеки.

"ЄКА відповідає за космічний сегмент проектів: розробку серії супутників "Сентінел", наземного устаткування, що забезпечує їх роботу, і координацію доступу до даних. Запуск трьох з п'яти супутників "Сентінел" заплановано на 2013 рік", сказав Бергквіст.

Він додав, що ЄКА також реалізує ініціативу зі зміни клімату, що передбачає обробку, зберігання і оцінку найважливіших кліматичних даних.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


06.08.2011

Найсильніша за останні 5 років магнітна буря відбулась на Землі

Найсильніша за останні п'ять років магнітна буря відбулась на Землі в ніч на суботу. Про це повідомляє РІА Новості з посиланням на фахівців Фізичного інституту імені Лебедєва (ФІАН).

Буря розпочалася 5 серпня близько 21 години за київським часом, коли амплітуда коливання магнітного поля за кілька десятків хвилин зросла втричі. За словами вчених, останній раз буря такої сили сталася в ніч на 15 грудня 2006 р. після серії потужних спалахів. За інформацією на полудень суботи збурення повільно спадає, але буря триває досі.

У ФІАНі уточнили, що буря мала планетарний характер, її зареєстрували усі магнітні обсерваторії. Науковці відзначили, що подія була несподіваною її не прогнозував жоден з центрів космічної погоди. Річ в тому, що зараз рівень сонячної активності слабкий, на тлі чого така магнітна буря рідкість.

Водночас потік заряджених сонячних частинок, що досяг Землі, став причиною появи північного сяйва в п'ятницю ввечері не лише на півночі Скандинавії, де це звичайне явище, але й значно південніше у Данії, Німеччини та Латвії. Окремі інформагентства повідомляють про деякі завади в радіозв'язку.

Разом з тим РІА Новості зазначають, що потужнішою від цієї магнітної бурі була тільки одна, що відбулися 11 вересня 2005 року, коли 50-годинні зміни магнітного поля призвели до відключення зв'язку в багатьох районах Північної Америки та різкого зниження точності супутникової навігації.

За інф.www. Lenta.ru


05.08.2011

"Юнона" стартувала до Юпітера

5 серпня поточного року о 19 год 25 хв за київським часом з космодрому на мисі Канаверал (Флорида, США) стартувала міжпланетна автоматична станція "Юнона" (Juno). Її мета — вивчення Юпітера.


На малюнку: космічний апарат "Юнона" проходить перед Юпітером.
Фото з сайта http://www.universetoday.com/84914/solar-powered-jupiter-bound-juno-lands-at-kennedy-space-center-for-blastoff/

Ракета-носій "Атлас 5" (Atlas V) вивела на трасу до Юпітера космічний апарат масою 3,6 тонни. До найбільшої планети Сонячної системи він має прибути у серпні 2016 р. Після цього упродовж року проводитимуть дослідження Юпітера (атмосферу, магнітне поле тощо) та його супутників. Вартість нової місії до Юпітера становить близько 1,1 мільярда доларів.

За інф. NASA


04.08.2011

Нові зоряні скупчення відкрито в нашій Галактиці

Інфрачервоний оглядовий телескоп ESO глибоко проник в ділянки зореутворення нашого Чумацького Шляху.

Використавши спостережні дані від інфрачервоного оглядового телескопа VISTA обсерваторії ESO Паранал, міжнародна дослідницька група астрономів відкрила в Чумацькому Шляху 96 розсіяних зоряних скупчень, що приховані від нас космічним пилом. Ці маленькі слабкі об'єкти не знайшли раніше, адже їх закриває галактичний пил. Однак вони не змогли уникнути чутливих інфрачервоних детекторів найбільшого оглядового телескопа світу, котрий може зазирнути за пелену пилу. Перший раз в історії астрономії виявлено відразу так багато слабких зоряних скупчень.

Далі читайте, будь ласка, тут

За інф. Олега Малого


28.07.2011

Європейський телескоп дивиться на Триплет Лева та глибше

Величезне зображення від нового Оглядового Телескопа VLT (VST) і його камери OmegaCAM, котрі в обсерваторії ESO Паранал, показує трійку яскравих галактик в сузір'ї Лева. Слабкі об'єкти на задньому плані це те, що може привернути увагу астрономів більше, ніж галактики першого плану. Чітке зображення від VST цих тьмяних об'єктів натякає на силу телескопа та OmegaCAM для картографії далекого Всесвіту.

Далі читайте, будь ласка, тут

За інф. Олега Малого


24.07.2011

Сонце в "негативі"

Астроном Сезар Канту з Мексики отримав зображення Сонця, а потім зробив його негативним (точніше виконав операцію обернення кольору). Це збільшує контрастність і дозволяє проявити на диску Сонця структури, які в "прямому світлі" видно погано. Окрім цього на загал картинка вийшла красива.

За інф. www.universetoday.com


23.07.2011

"Допитливий" марсохід вивчатиме кратер Гейла

Учора (22 липня) NASA оголосило про те, що новий марсохід буде спрямовано в кратер Гейла. Тим самим закінчено п'ятирічний процес визначення місця пошуку ознак життя на поверхні Червоної планети. Спочату розглядали близько 60 можливих майданчиків. Список звузили до чотирьох варіантів у 2008 році, а минулого місяця поточного року залишили двох фіналістів: кратери Гейла та Еберсвальде.


Новий марсохід NASA шукатиме ознаки життя на Марсі в кратері Гейла.
Фото з сайта http://www.space.com/12409-mars-rover-curiosity-gale-crater-scientists-excited.html

Кратер Гейла цікавий об'єкт на поверхні Марса. Він має поперечник 154 кілометрів, а в центрі кратера височіє конусоподібна гора заввишки 5,5 км. Її складають нашарування, що за припущенням формувалися протягом 2 млрд років. Науковці вважають, що колись давно в кратері було озеро, оскільки в основі центрального конуса є глини і сульфати, для формування яких потрібна вода.

Космічний апарат Mars Science Laboratory (MSL), що отримав назву Curiosity (Допитливість), має стартувати до Марса восени 2011 р., а влітку 2012 р. розпочати дослідження. Його головна мета пошуки ознак життя (нині чи в минулому) на Червоній планеті.

За інф. www.space.com


20.07.2011

Космічний телескоп імені Габбла відкрив новий супутник Плутона

Астрономи, які використовують Космічний телескоп імені Габбла виявили четвертий супутник, що обертається навколо крижаної карликової планети Плутон. Крихітний новий супутник, тимчасово названий P4, відкрито під час спостережень, мета яких — пошук кільця навколо карликової планети.


На фото два зображення системи Плутона, отримані ширококутною камерою Космічного телескопа імені Габбла (КТГ) з четвертим супутником P4 карликової планети. Зображення, показане ліворуч, отримане 28 червня, а праворуч — 3 липня 2011 року. Фото з сата http://www.universetoday.com/87611/hubble-telescope-spots-another-moon-around-pluto.

За попередніми оцінками діаметр супутника P4 лежить в межах від13 до 34 км. Для порівняння Харон, найбільший супутник Плутона, має 1043 км у поперечнику, а діаметри інших супутників (Нікс і Гідра) лежать в діапазоні від 32 до 113 км.

Новий супутник міститься між орбітами Нікса і Гідри, які Космічний телескоп імені Габбла відкрив у 2005 р. Харон відкрили в 1978 р. на американській військово-морській обсерваторії, але вперше побачили окремо від Плутона за допомогою КТГ в 1990 р.

До карликової планети Плутон зараз прямує космічний апарат NASA "Нові горизонти" (New Horizons), що має досягти цієї системи в 2015 р. Місія покликана забезпечити нове розуміння про світ на межі Сонячної системи. Відкриття КТГ супутників Плутона є безцінними для планування тісного зближення зонда з системою Плутона.

За інф. www.universetoday.com


18.07.2011

"Зеніт" виводить в космос російський радіотелескоп

18 липня 2011 р. о 5 год 31 хв за київським часом (2:31 UTC) з майданчика № 45 космодрому Байконур стартовими командами підприємств ракетно-космічних галузей України та Росії здійснено пуск ракети-носія "Зеніт-3М" з розгінним блоком "Фрегат-СБ" і російським радіотелескопом "Радіоастрон" ("Спектр-Р") на борту. Відділення космічного апарату від розгінного блоку планується близько 9 години за київським часом.


Міжнародна орбітальна астрофізична обсерваторія "Радіоастрон" створена на замовлення Роскосмосу. Головний виконавець проекту — НВО імені Лавочкіна, розробник комплексу наукової апаратури — Астрокосмічний центр ФІАН.

Завданням проекту є проведення досліджень різних типів об'єктів Всесвіту з рекордно високою кутовою роздільною здатністю в сантиметровому і дециметровому діапазонах хвиль. Це досягнуто за допомогою космічного радіотелескопа діаметром 10 метрів на борту космічного апарата "Спектр-Р", що працює спільно з найбільшими наземними радіотелескопами в режимі інтерферометра.

"Радіоастрон" зможе вивчати ядра галактик, надмасивні чорні діри, пульсари, космічні промені, магнітні поля тощо. Крім того, його апаратура здатна реєструвати космологічні ефекти, а також ефекти, пов'язані з проявами темної матерії і темної енергії.

Час активної роботи астрофізичної лабораторії має становити не менше п'яти років. Апарат буде функціонувати на високоеліптичній орбіті з початковими параметрами: висота апогею 330 тисяч кілометрів, висота перигея 600 кілометрів, період обертання 8,2 доби, кут нахилу орбіти 51,3 градуса.

За інф. РИА "Новости".


17.07.2011

"Світанок" на орбіті астероїда Веста


Американський міжпланетний зонд Dawn ("Світанок") вийшов на орбіту навколо астероїда Веста і став першим в історії штучним супутником в Головному поясі астероїдів, повідомляє NASA.

Веста захопила своєю гравітацією апарат ще в суботу вранці, однак через те, що під час цього маневру його антена була спрямована в бік від Землі, підтвердження, що все пройшло успішно, фахівці отримали тільки в неділю.

"Сьогодні ми святкуємо важливий етап у дослідженні космосу вперше космічний апарат вийшов на орбіту навколо астероїда Головного пояса ... Президент Обама доручив NASA доставити астронавтів на астероїд до 2025 року, і Dawn збере критично важливі дані для цієї місії", заявив глава NASA Чарльз Болден.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


08.07.2011

Європейське космічне агентство виготовило
"найбільшу цифрову фотокамеру в світі"

У Європейському космічному агентстві (ESA) закінчили збирати найбільшу на сьогодні в світі ПЗЗ-матрицю для супутника Gaia ("Гея"). Про це йдеться на сайті агентства. Аналогічні матриці (ПЗЗ означає прилад із зарядовим зв'язком) встановлені в сучасних цифрових фотоапаратах, тому самі творці називають своє дітище "найбільшою цифровою камерою в світі".

Розмір матриці, яка складається з 938 мільйонів пікселів, становить 0,5 метра на 1 метр. Вона розбита на 106 незалежних елементів, відстань між якими становить один міліметр. Чотири з них будуть стежити за орієнтацією телескопа, а решта 102 збирати наукову інформацію.

Запуск Gaia намічений на 2013 рік. Апарат розташується в точці Лагранжа L2 системи Земля-Сонце. У цій точці апарат буде рухатися навколо світила, залишаючись нерухомим відносно Землі зокрема, апарат завжди перебуватиме в її тіні. Для максимального тепло-і світлозахисту апарат забезпечений спеціальним екраном площею 100 квадратних метрів.

Головним завданням Gaia стане складання докладної тривимірної карти Молочного Шляху. Вартість апарату становить понад 800 мільйонів доларів, а передбачувана тривалість експедиції п'ять років.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


30.06.2011

Знайдено найвіддаленіший квазар

Група європейських астрономів використала Дуже Великий Телескоп (VLT) ESO та багато інших телескопів для відкриття нових і дослідження вже відомих квазарів. Цей яскравий маяк, котрий підживлюється від чорної діри із масою в два мільярди разів більшою, ніж у Сонця, є найяскравішим з відкритих об'єктів раннього Всесвіту. Результати досліджень оприлюднить журнал Nature за 30 червня 2011 року.

Далі читайте, будь ласка, тут

За інф. Олега Малого


22.06.2011

Космічний апарат розкриває таємниці Місяця

Дослідження, виконані американським космічним апаратом "Місячний орбітальний розвідник" (Lunar Reconnaissance Orbiter, LRO), "назавжди змінили наше уявлення про Місяць". Так вчора, 21 червня, представники NASA оцінили результати роботи цього зонда.

Розвідник Місяця (LRO) уже надіслав на Землю таку кількість інформації про наш природний супутник, що її вистачає для заповнення 41000 DVD-дисків. Космічний зонд продовжує фотографувати поверхню Місяця, а також виконує топографічні виміри з висоти 50 км над поверхнею. За результатами роботи створено базу даних, доступ до якої можуть отримати науковці з усього світу.


Це зображення показує (з метою порівняння) глобальну карту висот Місяця станом на 2005 р. (ліворуч) і таку ж карту, отриману за результатами роботи Lunar Reconnaissance Orbiter в 2010 році. NASA оприлюднило це зображення 21 червня 2011 р.
Фото з сайта www.space.com/12037-nasa-moon-mission-lunar-reconnaissance-orbiter.html

LRO запущений в червні 2009 р. і має дві основні цілі. У перший рік роботи він виконував розвідку місячної поверхні для майбутніх місій до нашого супутника. Упродовж другого року космічний апарат працює на астрономічну науку розкриває таємниці Місяця.

За інф. www.space.com


21.06.2011

Літо прийшло астрономічне

Сьогодні, 21 червня, о 20 год 15 хв за київським часом Сонце матиме найбільше схилення (одна із небесних координат нашого світила, інакше Сонце найвище підніметься над небесним екватором) у своєму річному рухові вздовж екліптики. Це значить, що у північній півкулі Землі настане астрономічне літо. З чим ми нас усіх і вітаємо!

Вл. інф.


20.06.2011

Астрономічне свято
День літнього сонцестояння
21 червня 2011 р.

Головна астрономічна обсерваторія НАН України завтра, тобто 21 червня, з нагоди Дня літнього сонцестояння влаштовує свято. Головною подією якого стане відкриття меморіального комплексу сонячного телескопа Е. А. Гуртовенка.

У програмі:

10.0011.00.
Загальнообсерваторський семінар.
Костик Р.І. "Летять у безвість шалені літа…"
Поліщук Р.

Велика конференц-зала

11.0013.00.
Науковий семінар з фізики Сонця.
Щукіна Н.Г. "Настоящее и будущее солнечного телескопа Эрнеста Гуртовенко".
Лозицький В.Г. "Спостереження Сонця в АО Київського національного університету імені Тараса Шевченка".
Велика конференц-зала

11.0013.00.
Науковий семінар "ГНСС-технології в Україні: стан та перспективи".
Кімн. 216

13.0014.00.
Дружні зустрічі в підрозділах ГАО.

14.0015.00.
Екскурсія до Музею історії ГАО НАН України.

15.0016.00.
Bідкриття меморіального комплексу сонячного телескопа Е.А. Гуртовенка.

За додатковою програмою:

з 16.00 Традиційне свято Івана Купала в ГАО.
з 20.00
Концерт гурту "Скарб" (основний склад: Гончаренко Ольга (бандура), Чечура Наталія (бандура)) в Музеї історії ГАО НАН України.

Вл. інф.

17.06.2011

Згадуючи затемнення Місяця

Нижче вміщуємо два фото Місяця під час затемнення у ніч з 15 на 16 червня поточного року. Автор фотографій — Олександр Велесь — заступник директора ГАО НАН України з наукової роботи.

Вл. інф.

Астрономи пояснили причини загадкового гамма-спалаху

Астрономи з'ясували причини дуже яскравого спалаху гамма-випромінювання, що стався в березні 2011 року. Відразу дві статті з викладом результатів опублікував журнал Science.

Орбітальна обсерваторія "Свіфт" (Swift) зареєструвала незвичайний спалах, що отримав назву Sw 1644 +57, 28 березня 2011 р. Згідно з сучасними уявленнями, найбільш імовірною причиною подібних спалахів є загибель зорі, яку "поїдає" чорна діра під час цього процесу виділяється колосальна кількість енергії. Разом з тим попередній аналіз спалаху показав, що його параметри не збігаються з передбаченими теорією (зокрема, об'єкт Sw 1644 +57 досі світиться).


Ось так художник уявляє процес "поїдання" зорі чорною дірою.
Малюнок з сайта www.universetoday.com/86812/black-hole-devours-star-and-hurls-energy-across-3-8-billion-light-years/

Тепер вченим вдалося пояснити цю розбіжність. За словами дослідників, початковий спалах став результатом загибелі зорі, яку поглинула чорна діра масою близько 110 мільйонів сонячних, розташована в центрі невеликої галактики на відстані приблизно 4 мільярдів світлових років від Землі в сузір'ї Дракона.

Незвичайні характеристики Sw 1644 +57 пояснили унікальною взаємодією відразу декількох факторів. Наприклад, незвичайна тривалість спалаху пов'язана з тим, що діра не відразу зруйнувала зорю, а розриває її на частини поступово. Відірвана від світила матерія, перш ніж упасти на горизонт подій, закручується у воронку, на зразок виру саме цей процес і є основним для подальшого світіння.

Крім цього Земля містилас на шляху високоенергетичного джета, викинутого на першому етапі "поїдання", тому спалах і спостерігали дуже яскравим. За словами вчених, Sw 1644 +57 потьмяніє в найближчий рік.

За інф.www. Lenta.ru і www.universetoday.com


15.06.2011

Активність Сонця спадатиме

До такого висновку дійшли науковці, які вивчають різні характеристики Сонця. Про це оголосив на вчорашній прес-конференції д-р Френк Хілл (Frank Hill) з Національної сонячної обсерваторії (США).

Дослідники називають три спостережні факти (один з них ослаблення магнітного поля), що вказують на можливий спад сонячної активності. За прогнозами це відбудеться вже в наступному сонячному циклі (цикл № 25) і наш поточний сонячний цикл (№ 24) може виявитись останнім з типових.


Наше Сонце 6 червня 2011 р.
Фото з сайта
http://www.universetoday.com/wp-content/uploads/2011/06/Sun-june-6-chilidog.jpg

Загалом така поведінка Сонця не є несподіваною. Відомо, що впродовж 16451715 рр. був період, відомий як мінімум Маундера, коли на Сонці практично не було плям.

Нині активність Сонця зростає і має досягти, за прогнозами, максимуму в 2013 році.

За інф. www.universetoday.com


14.06.2011

Спостерігаймо затемнення Місяця!

Небесну виставу готує землянам природа. У ніч з 15 на 16 червня відбудеться повне затемнення Місяця. Його можна спостерігати в Україні.

Часткове затемнення розпочнеться 15 червня о 21 год 23 хв за київським часом. З 22 год 22 хв 29 с до 0 год 02 хв 42 с (уже 16 червня) Місяць перебуватиме в тіні Землі це час повного затемнення, що триватиме 1 год 40,2 хв. Закінчиться часткове затемнення о 1 год 02 хв.

На малюнку показано положення Місяця на зоряному небі 15 червня о 23 год 00 хв за київським часом. Зверніть увагу на те, що висота світила над горизонтом становить 11 градусів. Це означає, що для спостереження затемнення треба обрати місце з відкритим видноколом (горизонтом) у напрямку півдня.

Підготовлено за інф. Астрономічного календаря


09.06.2011

Московський планетарій: вчора, сьогодні, завтра

Мультимедійна прес-конференція на тему: "Московський планетарій: вчора, сьогодні, завтра".

12 червня 2011 р., після майже 17 років реконструкції буде відкрито Московський планетарій. Про те, що зможуть побачити там москвичі та гості столиці й про наукове значення подібної установи розповіли учасники прес-конференції.

Цікава розмова (тривалість 1 год 02 хв 01 с). Зверніть увагу, хто очолює Вчену раду Московського планетарію, а також на слова А.М. Черепащука директора ДАІШ. Усім, хто займається популяризацією астрономії, астрономічною освітою і астрономічною наукою, бажано, подивитись і послухати!

Вл. інф.та РИА НОВОСТИ


08.06.2011

Оглядовий телескоп VLT VST та 268 мегапіксельна OmegaCAM розпочали роботу

Оглядовий Телескоп VLT (VST) останнє поповнення в обсерваторії ESO Паранал, зробив своїм першим релізом вражаючі види південного неба. VST є сучасним 2.6 м телескопом з величезною 268 мегапіксельною камерою OmegaCAM в своєму осерді, котра призначена для швидкого та дуже якісного відображення неба. Це телескоп оптичного діапазону, який чудово доповнює оглядовий інфрачервоний телескоп VISTA ESO. Нові зображення туманності Омега і кульового скупчення Омега Центавра продемонстрували силу VST.

Далі читайте, будь ласка, тут

За інф. Олега Малого


04.06.2011

У галактиці Вир зареєстровано спалах Наднової

2 червня поточного року французські астрономи зафіксували Наднову в знаменитій галактиці Вир (М51), що міститься в сузір'ї Гончих Псів і яку легко знайти в бінокль або невеликий телескоп. На фото подано два зображення М51 у різний час. Стрілкою вказано місце наднової зорі в галактиці.

За інф. www.universetoday.com


03.06.2011

Таємниці походження сонячних плям


Сонячні плями мають такий вигляд (чорний колір), бо в них температура менша, ніж у решти поверхні Сонця. Астрономи знають, що це пов'язано з магнітним полем на Сонці, яке пригнічує потік гарячої речовини в плямі. Однак структура й поведінка магнітного поля в сонячних плямах багато в чому залишається загадкою.


Ліворуч: зображення сонячної плями з роздільною здатністю в 0,1 кутової секунди отримане шведським 1-м сонячним телескопом. Для порівняння розмірів плями в масштабі показано Землю. Праворуч: карта швидкостей в плямі, виміряних за допомогою ефекта Допплера. Синій означає, що газ іде до нас — це відповідає висхідному руху на поверхні Сонця. Червоний означає, що газ рухається від нас — це відповідає низсхідному руху на поверхні Сонця.

Астрономи використали шведський 1-метровий сонячний телескоп, щоб ретельно розглянути сонячну пляму від 23 травня 2010 р. Вони виявили потоки темної речовини (швидкість більш ніж 3600 км на годину) і яскравої її швидкість більш ніж 10 800 км/ год.

Результати досліджень науковців опубліковані в журналі Science.

За інф. http://www.space.com/11858-dark-sunspots-origins-explained.html


02.06.2011

Темна матерія принесла "банді" астрономів півмільйона доларів

Четверо астрономів стали лауреатами космологічної премії фонду Пітера і Патриції Грубер, яку вручають щорічно. Про це йдеться в прес-релізі фонду. Науковці отримали нагороду за розробку комп'ютерної моделі, що пояснює розподіл темної матерії у Всесвіті. Розмір премії становить 500 тисяч доларів.

Науковці, удостоїні нагороди, багато років працюють спільно, і з цієї причини колеги прозвали їх "бандою чотирьох". Очолює групу Марк Дейвіс з університету в Берклі. Крім нього до складу "банди" входять директор інституту космології Кавлі в Кембриджі Джордж Ефстатіу, директор інституту обчислювальної космології при університеті Дарема Карлос Френк та директор інституту астрофізики з Гархінга Саймон Уайт.

У 1981 р. дослідники за підсумками аналізу взаємного розташування 2,4 тисячі галактик встановили, що зоряні системи розподілені у Всесвіті не рівномірно, а згруповані в скупчення і тяжі (щось схоже на "нитки" з галактик Ред.), розділені порожнинами. Гіпотези еволюції Всесвіту, що існували на той момент, не могли пояснити такого розподілу.

"Банда чотирьох" розробила модель розвитку Всесвіту, яка враховувала вплив темної матерії (точніше, холодної темної матерії) субстанції, яка не бере участь в електромагнітній взаємодії (тому її не можна спостерігати безпосередньо), але бере участь в гравітаційній. Темна матерія є джерелом додаткової маси, яка "змусила" галактики утворити саме такий розподіл, який спостерігають астрономи.

Створена вченими модель дуже добре узгоджувалася з даними спостережень. Припущення про існування темної матерії висловлювалися і до появи робіт Дейвіса та колег, проте раніше ніхто з фахівців не отримував настільки деталізованої моделі.

Більшість вчених зараз вважають, що звичайна матерія дає трохи більше 4 відсотків від спостережуваної маси. На частку темної матерії припадає 23 відсотка, а 72 відсотки, що залишилися, займає темна енергія.

За інф. www.space.com і www. Lenta.ru


29.05.2011

Місію марсохода Spirit завершено

На тижні, що минає, NASA оголосило про закінчення роботи марсохода Spirit — мабуть найуспішнішого проекту з дослідження Марса за допомогою космічних апаратів.

Завершити місію Spirit спонукали зовнішні обставини: з кінця березня поточного року не вдавалось встановити з ним радіозв'язок. Очевидно Spirit не пережив марсіанську зиму і його обладнання більше не функціонує.


Так художник уявляє космічний зонд Spirit на поверхні Марса

Космічний апарат Spirit став до роботи на Марсі у 2004 р. Спершу програму досліджень планували лише на три місяці. Але апарат виявився дуже "живучим", а тому пройшов поверхнею планети 7,7 км (у 12 разів більше, ніж було заплановано спочатку) і передав на Землю величезну кількість наукової інформації. Загалом Spirit відпрацював на Марсі шість років і два з половиною місяці: останній успішний сеанс зв'язку з ним відбувся в 20-х числах березня 2010 р. Відтоді Spirit перестав відповідати на виклики із Землі.


Захід Сонця на Марсі "очима" космічного апарата Spirit

Зараз на поверхні Марса продовжує працювати "брат-близнюк" Spirit космічний апарат Opportunity.

За інф. http://www.nasa.gov/mission_pages/mer/news/mer20110525.html


27.05.2011

Зоряне небо в ніч у музеї Івана Гончара

З 28 на 29 травня з 22:30 та до сходу Сонця в рамках Міжнародного дня музеїв та з нагоди святкування Дня Києва в Музеї Івана Гончара відбудеться унікальне нічне дійство “Ніч у музеї Івана Гончара”.

Серед всього іншого відвідувачі матимуть змогу спостерігати зоряне небо та небесні світила в телескоп. Докладніше про подію читайте, будь ласка, тут.

Вл. інф.


27.05.2011

Марс недорозвинена планета?

Американські вчені у статті, опублікованій в журналі Nature, стверджують, що Марс слід вважати не "нормальною" планетою, а її недорозвиненим "ембріоном", який зупинився в своєму розвитку десятки мільйонів років тому, в той час як його побратими змогли вирости і стати "повноцінними" планетами.

"Ми гадали, що в Сонячній системі немає "ембріонів" планет, доступних для дослідження, але, коли ми вивчаємо Марс, ми насправді дивимося на "зародок", який міг стати планетою, схожою на Землю", заявив Алі Пурман (Ali Pourmand) з університету Чикаго, один з авторів статті.

Планети земної групи, до якої належать Меркурій, Венера, Земля і Марс, згідно з сучасними теоріям, формувалися у процесі зіткнень численних протопланетних тіл, "зародків", діаметром 15 тисячі кілометрів.

Так, формування Землі завершилося при зіткненні з протопланетним тілом розміром з сучасний Марс, що привело до народження Місяця. Це сталося приблизно через 50100 мільйонів років після народження Сонячної системи (близько 4,5 мільярда років тому; вчені визначають цей момент за віком алюмінієво-кальцієвих включень у метеоритах, які виникли на початку формування планет).

Пурман і його колега Ніколас Дофас (Nicolas Dauphas) заявляють, що Марс сформувався всього за 2 мільйони років, що минули після появи Сонячної системи в десятки разів швидше, ніж Земля. Саме цим можна пояснити, зокрема, його малий розмір. Раніше вважали, що формування Марса зайняло не більше 15 мільйонів років.

Комп'ютерне моделювання показує, що теорія протопланетних зіткнень справедлива для Землі і Венери, але не для Марса відтворити його формування на моделях не вдається. Вчені також провели порівняльний аналіз метеоритів-хондритів і метеоритів марсіанського походження для оцінки віку і складу мантії Марса. Хондрити сформувалися на початкових етапах розвитку Сонячної системи, а тому їх хімічний склад повинен бути схожим на склад протопланетних тіл.

Науковці порівняли два параметри співвідношення частинок гафнію і вольфраму і ізотопний склад вольфраму в мантії Марса. Період напіврозпаду гафнію-182 у вольфрам-182 становить 9 мільйонів років. Це означає, що практично весь гафній повинен зникнути за 50 мільйонів років. Таким чином, визначаючи співвідношення цих ізотопів, можна отримати вік тієї або іншої породи.

Попередні дослідження не дозволяли дати точну оцінку часу формування Червоної планети через те, що співвідношення гафнію і вольфраму в складі мантії Марса було невідомим. Натомість співвідношення різних ізотопів вольфраму в мантії було добре відоме завдяки вивченню складу марсіанських метеоритів.

Для обчислення співвідношення гафнію і вольфраму вчені поділили співвідношення торію і вольфраму в складі марсіанських метеоритів на співвідношення торію і гафнію в складі хондритів. Автори дослідження пояснюють, що вони обрали торій, бо вольфрам і торій мають схожі хімічні властивості. Оскільки гафній і торій є елементами-"літофітами" (елементи, які зберігаються в мантії планети під час її формуванні), то їх частки в мантії відповідають цьому показнику для всієї планети.

Нова, точніша за попередню, оцінка вмісту гафнію і вольфраму в складі мантії дозволила вченим уточнити час формування Марса і зробити висновок він насправді є "зародком" планети земної групи, яка так і не сформувалась.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


19.05.2011

Фестиваль науки

19–21 травня 2011 року в Україні відбудеться V Всеукраїнський фестиваль науки, приурочений до професійного свята науковців — Дня науки.

У цьому цікавому заході бере участь і Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Про це докладніше можна дізнатись тут.

Вл. інф.


18.05.2011

Доведено існування планет-мандрівників

Група астрономів, яку очолює один з піонерів екзопланетологіі Девід Беннетт (професор університету Нотр-Дама, штат Індіана, США), оголосила про відкриття нового класу астрономічних об'єктів — темних юпітероподобних екзопланет. Вони гравітаційно не пов'язані з будь-якими зорями і самостійно дрейфують в космічному просторі. Статтю з описом цього відкриття опублікував у свіжому випуску журнал Nature.

Імовірно, планети-мандрівники були викинуті з орбіт своїх материнських зір на початковій стадії формування планетних систем. Виявити такі об'єкти вдалося завдяки спостереженням упродовж 2006-2007 років, проведених японсько-новозеландської командою астрономів на 1,8-метровому телескопі, встановленому в Університетській обсерваторії Маунт Джон у Новій Зеландії. Упродовж року астрономи спостерігали групу зір в центральній ділянці Молочного Шляху методом мікролінзування, що дозволяє спостерігати темні компактні масивні об'єкти, які складно виявити за допомогою інших методів реєстрації екзопланет.

Відкриття групи Беннетта не лише підтверджує існування планет-мандрівників, що раніше було темою сміливих припущень і наукової фантастики, але також вказує на високу поширеність такого роду небесних тіл в нашій галактиці. На відміну від екзопланет, що обертаються навколо материнських зір, засікти компактні темні об'єкти, які дрейфують за межами зоряних систем, за допомогою ефекту гравітаційної лінзи вельми нетривіальна задача. Річ у тім, що під час мікролінзування реєструють дуже малу зміну яскравості й так слабкосвітних зір з центральних ділянок Молочного Шляху, які опинилися в дуже короткий проміжок часу на умовній лінії між Землею і темної планетою. І той факт, що в такий спосіб вдалося ідентифікувати вже десять об'єктів, які вільно дрейфують космічним простором, свідчить за досконаліших методів реєстрації їх, очевидно, буде виявлено ще більше, підкреслюють автори статті.

Виконавши підрахунки, група Беннетта прийшла висновку, що в нашій галактиці популяція планет-мандрівників класу Юпітера приблизно в два рази може перевищувати зоряну. Отже, планети, які вільно дрейфують, не є екзотикою і поширені в Галактиці не менше, ніж "класичні" орбітальні планети, і подальші їх спостереження можуть сильно підкоригувати внесок звичайної баріонної речовини, з якої вони утворені, в таємничу темну матерію одну з головних проблем сучасної астрофізики.

Наявні нині технічні засоби не дозволяють астрономам спостерігати темні компактні об'єкти менших мас, ніж Юпітер, але теорія не виключає, що й планети земного типу, викинуті зі своїх материнських зоряних систем, також можуть бути в популяції планет-мандрівників.

За інф. http://www.gazeta.ru/science/2011/05/18_a_3621145.shtml


12.05.2011

Зонд NASA сфотографував Весту

Космічний зонд Dawn ("Світанок") Американського аерокосміного агентсва (NASA) сфотографував другий за розміром астероїд в Сонячній системі під назвою Веста. Знімок і його короткий опис доступні на порталі Space.com.


Астероїд Веста на тлі зір
(зонд NASA Dawn отримав це фото 3 травня 2011 р., перебуваючи на шляху до зазначеного небесного тіла).

На момент зйомки апарат перебував на відстані 1,2 млн кілометрів від Вести, яка міститься в головному поясі астероїдів між орбітами Марса і Юпітера. Діаметр астероїда складає близько 530 кілометрів, і за розмірами Веста поступається тільки Церері, яку 2006 р. віднесли до категорії карликових планет, і Палладі. Вони також містяться в головному поясі астероїдів.

Dawn вийде на орбіту навколо Вести 16 липня. Починаючи з серпня зонд буде передавати на Землю результати спостережень за астероїдом апарат перебуватиме на висоті 2,7 тисячі кілометрів над поверхнею Вести. Пізніше Dawn наблизиться до поверхні астероїда на відстань близько 200 кілометрів. Загалом він проведе на орбіті Вести один рік, а потім полетить до Церери планують, що Dawn досягне орбіти карликової планети в 2015 році.

За інф. www.space.com і www. Lenta.ru


05.05.2011

Космічний експеримент підтвердив загальну теорію відносності

"Айнштайн вижив!" проголосив 4 травня на прес-конференції у Вашингтоні науковий керівник місії Gravity Probe B (Гравітаційний зонд В) професор Френсіс Еверітт (Francis Everitt) з Стендфорда (Stanford University). Фізик, який виступив у штаб-квартирі американського космічного агентства, розповів про остаточні підсумки багаторічного проекту з практичної перевірки загальної теорії відносності.

Науковці, які обробляють дані унікального космічного експерименту, оголосили про те, що загальна теорія відносності А. Айнштайна знайшла підтвердження. Після того, як було враховано всі технічні похибки, викликані недосконалістю апаратури, в розрахунках залишився "слід" від впливу нашої планети на простір-час.

Ще 2004 р. для вимірювання тонких ефектів впливу Землі на навколишній простір-час американці запустили супутник Gravity Probe B, який завершив свою роботу в 2005-му. Відтоді вчені виконували опрацювання даних, отриманих за його допомогою. Це була копітка, не без ускладнень робота, але ось тепер оголошено остаточні результати: експеримент Gravity Probe B підтвердив передбачення теорії Айнштайна.

За інф. http://www.membrana.ru/particle/16109


28.04.2011

Весна в Голосієво

Автор фото Андрій Клянчін


27.04.2011

Нобелівські лауреати виступили проти креаціонізму в школах

Сорок два нобелівські лауреати написали відкритого листа, в якому підтримали новий американський законопроект, що скасовує спірний освітній стандарт, який, фактично, дозволяє вчителям викладати в школах креаціонізм.

Автори листа виступають проти LSEA (Louisiana Science Education Act Луїзіанскій акт про викладання наукових дисциплін), що дозволяє вчителям використовувати "допоміжні матеріали" на власний розсуд під час розповіді про еволюційну теорію, глобальне потепління і клонування. Такі матеріали мають сприяти розширенню діапазону дискусій в класі з цих питань. У листі зазначено, що, спираючись на цей дозвіл, вчителі можуть під виглядом науки викладати дітям релігійні доктрини.

Лист підписали 17 нобелівських лауреатів з хімії, 17 з фізики і 8 лауреатів найпрестижнішої наукової премії з медицини.

Незважаючи на те, що проти викладання креаціонізму в школах виступають багато вчених, опитування, проведене до 200-річного ювілею Дарвіна, показало близько половини жителів різних країн світу, яким знайоме поняття теорії еволюції, вважають, що вчення Дарвіна необхідно викладати в школах разом з іншими теоріями походження і розвитку видів. При цьому католицька церква в 2009 р. визнала теорію еволюції.

За інф. www. Lenta.ru

На пошук інопланетян забракло грошей

Роботу масиву радіотелескопів Аллена, за допомогою яких здійснюють пошук космічних сигналів від інопланетних цивілізацій, припинено через брак коштів. Проект SETI, який курирував спостереження телескопів, позбувся практично всіх джерел фінансування. Про це виконавчий директор інституту SETI Том Пірсон (Tom Pierson) повідомив у листі до спонсорів. Текст листа можна знайти тут.

Проект SETI (Search for Extra-Terrestrial Intelligence пошуки позаземного розуму) передбачає пошук сигналів від представників інших цивілізацій. Нині основним інструментом, що задіяний в реалізації проекту (його "серцем") є масив радіотелескопів Аллена, який складають 42 "тарілки" (хоча спочатку планували, що їх буде 350). Телескопи розпочали роботу в жовтні 2007 р. Гроші на їх створення виділив один із засновників компанії Microsoft Пол Аллен.

Другим учасником проекту, який відповідав за роботу телескопів та виконував аналіз зібраних даних, є радіоастрономічна лабораторія Каліфорнійського університету в Берклі. І ось тепер один з основних грантодавців лабораторії Національний науковий фонд США скоротив розмір фінансування, яке виділено на проект SETI, в десять разів. Крім того, менше грошей було виділено на проект з бюджету штату Каліфорнія.

Подальші перспективи SETI залишаються неясними. На сайті інституту вивішено заклик про фінансову допомогу, але поки ніхто з можливих спонсорів не висловив бажання підтримати проект.

За інф. www. Lenta.ru


19.04.2011

Про збірник завдань для державної підсумкової атестації з астрономії

На сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України розміщено електронну версію збірника завдань для проведення державної підсумкової атестації з астрономії (для учнів 11-х класів).

Вл. інф.


17.04.2011

Святкуймо День Сонця!

За інф. www.universetoday.com


13.04.2011

Астрономи знайшли наймасивніший об'єкт в далекому космосі

Понад тисячу мас Молочного Шляху або 1,3 тисячі трильйонів мас Сонця нарахували астрономи в об'єкта SPT-CLJ2106-5844. Цей гігантський галактичний кластер (скупчення галактик) — виняткове явище у Всесвіті, а можливо й унікальне.


Далекий масивний галактичний кластер на комбінованому зображенні у видимому та ІЧ-діапазоні. Білі лінії показують об'єкт в рентгенівських променях. Масштабна лінійка — 30 кутових секунд (фото Harvard-Smithsonian CfA).

Незвичайний об'єкт виявили вчені з Гарвард-Смітсоніанського центру астрофізики (Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics) за допомогою радіотелескопа на Південному полюсі (South Pole Telescope).

Фахівці припустили, що у великих кластерах значна частина нормальної матерії (не враховуючи темної) має бути зосереджена не в галактиках, а в міжгалактичному газі. А він здатний до іонізації і випромінює рентген, крім того, спотворює мікрохвильове випромінювання, що проходить крізь нього.

Це дозволило виявити надмасивний кластер SPT-CLJ2106-5844 за спостереженнями з радіотелескопа. Пізніше на новачка спрямували погляд орбітальної рентгенівської обсерваторії "Чандра" (Chandra).

Разом із спостереженнями в оптичному й інфрачервоному діапазонах це дозволило визначити характеристики об'єкта й обчислити відстань до нього. Виявилося, що вона перевищує 7,5 мільярда світлових років. Тобто ми бачимо цей об'єкт таким, яким він був в пору юності Всесвіту (його вік становить13,7 мільярда років).

Відкрите скупчення галактик одне з наймасивніших серед усіх відомих. Щоправда є кілька об'єктів з більшою масою, пояснюють астрономи, але вони розташовані набагато ближче до нас, а отже, істотно молодші. У них було на кілька мільярдів років більше часу, щоб накопичити матерію.

Як свідчить прес-реліз астрофізичного центру, якщо нинішні моделі розвитку Всесвіту правильні, то кластери такого розміру мали бути дуже рідкісними в молодому Всесвіті. Фактично цей кластер, можливо, є унікальним. А отже, його вивчення допоможе краще зрозуміти закономірності формування скупчень галактик.

За інф. www.membrana.ru


12.04.2011


10.04.2011

Нас усіх запрошують на лекцію

Вл. інф.


08.04.2011

Організація Об'єднаних Націй оголосила 12 квітня
Міжнародним днем польоту людини в космос

У четвер Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію згідно з якою 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

"Генеральна Асамблея проголошує 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космос, який щорічно відзначатимуть на міжнародному рівні в ознаменування початку космічної ери для людства", йдеться в резолюції, ухваленій на спеціальному засіданні, присвяченому 50-річчю першого польоту людини в космос.

Генасамблея визнала, що "ця історична подія відкрила шлях для дослідження космічного простору на благо всього людства".

У тексті резолюції підкреслюється, що "12 квітня 1961 р. відбувся перший політ людини в космос, який здійснив Юрій Гагарін радянський громадянин, що народився в Росії".

У цій резолюції держави-члени ООН "підтвердили важливий внесок космічної науки і техніки у досягнення цілей сталого розвитку й підвищення добробуту держав і народів, а також у забезпечення реалізації їх прагнення зберегти космічний простір для мирних цілей".

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


07.04.2011

Премію за розвиток духовності вручено британському астрофізику

Ім'я лауреата Темплтонівської премії — нагороди, яку вручають за дослідження і відкриття в галузі духовності — названо в середу, 6 квітня, в Лондоні. Як повідомляє Reuters, ним став британський астрофізик Мартін Рис (Martin Rees). 68-річний вчений отримає один мільйон фунтів стерлінгів (1,6 мільйона доларів).

Представники фонду Темплтона (зареєстрований в США) повідомили про те, що нагороду присуджено М. Рису за його дослідження, які стосуються теорії Великого Вибуху і чорних дір. У заяві фонду зазначено, що вченому вдалося розширити межі розуміння фізичних процесів, які визначають існування Всесвіту, а також підняти пов'язані з ними важливі філософські питання, що стосуються надій і страхів людства.

Агентство Reuters зазначає, що метою Темплтонівська премії є, крім іншого, встановлення кращого взаєморозуміння між наукою і релігією. Натомість М. Рис в інтерв'ю агентству розповів, що сам він людина невіруюча. Учений вважає, що релігійні вчення не можуть пояснити загадки природи, однак підкреслив релігійні вірування інших людей не викликають у нього роздратування.

Мартін Рис нині викладач Трініті-коледжу Кембриджського університету, королівський астроном, колишній президент Лондонського королівського товариства з розвитку знань про природу (The Royal Society of London for the Improvement of Natural Knowledge).

Нагороду, засновану філантропом сером Джоном Темплтоном, присуджують щорічно з 1973 р. Вона є найбільшою у світі премією, яку вручають одній людині.

За інф. www. Lenta.ru


04.04.2011

МОРОЖЕНКУ OЛEКCAНДРУ ВАСИЛЬОВИЧУ 75 РОКІВ!

4 квітня 2011 року виповнюється 75 років одному з провідних українських науковців у галузі планетної aстрономії, головному науковому співробітнику відділу фізики тіл Сонячної системи ГАО НАН України, доктору фізико-математичних наук, професорові Oлександру Васильовичу МОРОЖЕНКУ.

Сайт "Астроосвіта" вітає Олександра Васильовича з його славними літами, бажає здоров'я, подальшої творчої праці в астрономії, а також Сонця та зоряного неба за будь-якої погоди!

Докладніше про О.В. Мороженка і його наукову діяльність читайте, будь ласка, тут.

Вл. інф.


01.04.2011

Відбулась Перша Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії

З 27 березня і до 1 квітня поточного року тривав фінальний (четвертий) етап Першої Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії. До Львова приїхало майже 50 старшокласників (учні 10-х та 11-х класів) з усієї України. Разом з ними їх учителі, а також члени журі та інші учасники олімпіади.

31 березня підведено підсумки і оголошено переможців олімпіади. Урочисті миттєвості церемонії нагородження подано нижче на фото.


Призи від Української астрономічної асоціації переможцям олімпіади вручає
Олена Вікторівна Хоменко,
головний спеціаліст Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України


Приз за найкращий розв'язок складної задачі переможцю олімпіади Марії Воробйовій вручає М.Г. Гаврілов — організатор Міжнародної олімпіади з астрономії

Результати олімпіади свідчать про те, що її учасники талановті діти перед якими відкрита дорога у світ професійної астрономії.

Перша Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії пройшла з гарним настроєм, у позитивній і дружній атмосфері.

Вл. інф.


25.03.2011

Українська версія міні-сайту Європейської південної обсерваторії

Офіційно оприлюднено українську версію міні-сайту Європейської південної обсерваторії (ESO). Переклад здійснив Олег Малий невтомний пропагандист астрономічних знань з міста Запоріжжя. Сайт можна подивитись тут.

Вл. інф.


24.03.2011

Відтепер в Україні є КОСМОС у 3D

Виставку фотографій "Коsмос у 3D" відкрито 21 березня в день весняного рівнодення у Києві.

На виставці представлено 20 стереофотографій космічних об'єктів, серед яких зображення поверхні Місяця і Марса, туманностей і галактик, а також сліди перебування людини на Місяці.

Неймовірний ефект присутності, який забезпечує тримірне зображення (перегляд таких зображень потребує 3D окулярів, якими організатори виставки забезпечують усіх відвідувачів) вражає своєю "об'ємною красою".

Виставка "Коsмос у 3D" розміщена в Музеї історії Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (ГАО НАН України) за адресою м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 27.

Відвідати виставку за вказаною адресою можна до 3 квітня поточного року за умови обов'язкової попередньої домовленості з її організаторами.

Докладніше про вистаку та умови її перегляду за тел. (044) 526-47-58.

Нижче подано світлини (їх автор Валерій Костюченко), на яких зафіксовано відвідування виставки "Коsмос у 3D" учнями Української гуманітарної гімназії (м. Київ).

Вл. інф.


22.03.2011

Космічний зонд "Нові Горизонти" пересік орбіту Урана

Американський міжпланетний зонд "Нові Горизонти" (New Horizons), що прямує до Плутона, у вівторок близько 3 год за київським часом пересік орбіту Урана. В цей момент апарат був від планети на відстані приблизно 3,8 млрд. кілометрів.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


21.03.2011

Весна прийшла — астрономічна

21 березня о 1 год 21 хв за київським часом Сонце перетнуло в точці весняного рівнодення небесний екватор і перейшло у північну півкулю неба. А це означає, що для мешканців північної півкулі Землі розпочалась астрономічна весна. З чим ми нас усіх і вітаємо!

Вл. інф.


18.03.2011

Космічний апарат вийшов на орбіту Меркурія

Міжпланетний зонд "Мессенджер" (Messenger) 17 березня, тобто вчора, вперше в історії вийшов на орбіту Меркурія. Про це сказано на офіційному сайті місії.

"Мессенджер" розроблений Національним аерокосмічним агентством США (NASA). Його відправили в політ 2004 р., а у 2008 і 2009 роках він пройшов поблизу Меркурія. Під час перших двох зближень укладено практично повну карту поверхні Меркурія. Віднині зонд став штучним супутником найближчої до Сонця планети. Заплановано, що "Мессенджер" працюватиме на орбіті Меркурія принаймні один рік.


На мал. "Мессенджер" поблизу Меркурія

На борту "Мессенджера" встановлено сім наукових приладів, серед яких яких камера MDIS (Mercury Dual Imaging System) для дослідження ландшафту Меркурія, спектрометр для дослідження складу атмосфери і поверхні планети MASCS (Mercury Atmospheric and Surface Composition Spectrometer) і спектрометр енергійних частинок і плазми EPPS (Energetic Particle and Plasma Spectrometer).

"Мессенджер" лише другий космічний апарат, метою якого є дослідження Меркурія. До нього це робив американський зонд "Марінер-10" (Mariner 10) у 1973 р.

За інф. www.universetoday.com/84195/success-messenger-first-spacecraft-to-orbit-mercury


15.03.2011

Нові спостереження свідчать про прискорене розширення Всесвіту

Нове вимірювання швидкості розширення Всесвіту свідчить на користь теорії темної енергії — таємничої сили, яка "розштовхує" космічний простір з прискоренням.

Група дослідників під керівництвом Адама Рісса (Adam Riess) з Інституту Космічного телескопа ім. Габбла (Space Telescope Science Institute) в Балтиморі виконала нові, найточніші на сьогодні, розрахунки швидкості розширення Всесвіту. Ці розрахунки зроблено на підставі спостережень, які проведено за допомогою ширококутної камери (Wide Field Camera 3, її встановлено на Космічному телескопі ім. Габбла у 2009 р. під час останнього ремонту).

Хоча не всі астрономи поділяють думку про існування темної енергії, але спостереження Наднових І типу вказують на те, що наш Всесвіт розширюється з прискоренням. Причиною цього може бути якраз дія темної енергії.

А. Рісс і його колеги свої висновки оприлюднять у квітневому числі Astrophysical Journal (“A 3% Solution: Determination of the Hubble Constant with the Hubble Space Telescope and Wide Field Camera 3,” Astrophysical Journal Vol. 730, Number 2 (April 1, 2011)).

За інф. www.space.com/11129-dark-energy-theory-universe-expansion.html


13.03.2011

Подкасти Європейської південної обсерваторії титровано українською

Європейська південна обсерваторія (англ. European Southern Observatory, ESO) регулярно оприлюднює подкасти про свою діяльність з дослідження Всесвіту. Віднині частина цих подкастів титрована українською.

Розпочав цю благородну справу Олег Малий, аматор астрономії із Запоріжжя. Олег очолює місцевий клуб аматорів астрономії. Ось тут можна переглянути результат його роботи (унизу програвача, ліворуч, поряд з кнопкою "пуск" виберіть українську мову). Очевидно, що зазначені подкасти доцільно використовуати на уроках астрономії.

Вл. інф.


12.03.2011

Зміщення земної осі "обивателі не відчують"

За свідченням gzt.ru російські вчені засумнівалися у зміщенні земної осі через землетрус в Японії. Ба більше, зміщення земної поверхні через землетрус у Японії не позначаться на обивателях (треба розуміти, на нас з вами Ред.).

Землетрус в Японії змістив вісь обертання Землі на 10 см, повідомили італійські вчені-сейсмологи. Російські вчені, опитані GZT.RU, поправляють колег: "землетрус внутрішня справа Землі", а змістити земну вісь можуть лише потужні зовнішні впливи. Коректно говорити про невеликий зсув земної кори. Тим більше, що земна поверхня щороку зміщується приблизно на один метр. Одним словом, "обивателі нічого не відчують", резюмують російські вчені.

Після звістки про стихійне лихо поблизу берегів Японії, вчені з Національного інституту геофізики і вулканології Італії повідомили про те, що землетрус магнітудою 8,9, який стався 11 березня в Японії, призвів до зміщення осі обертання Землі майже на 10 сантиметрів.

Учені повідомили, що "вплив цього явища на вісь обертання є значно істотнішим, ніж навіть у 2004 р. під час землетрусу на Суматрі". Нагадаємо, що тоді землетрус призвів до зсуву земної осі на 6 сантиметрів.

Італійські сейсмологи вважають, що наслідки нинішнього стихійного лиха поступаються лише впливу найсильнішого в історії спостережень Великого чилійського землетрусу 1960 р., магнітуда якого, за різними оцінками, становила від 9,3 до 9,5. Водночас фахівці Геодезичного центру Італійського космічного агентства (ІКА) вважають, що для точного визначення дії землетрусу в Японії на земну вісь ще потрібні більш точні вимірювання.

"Нинішній землетрус слабкіше того, що був на Суматрі. Але він стався на такий широті, що був досягнутий найбільший ефект", цитує директора Геодезичного центру ІКА Джузеппе Б'янко (Giuseppe Bianco) агентство РІА "Новости".

"Землетруси це внутрішня справа Землі"

Всі опитані GZT.RU російські вчені з сумнівом поставилися до повідомлень своїх італійських колег. Так, різко спростовує повідомлення про зсув земної осі Володимир Сурдін, старший науковий співробітник Державного астрономічного інституту ім. П.К. Штернберга.

"Сама вісь обертання Землі не може зміститися в результаті землетрусу. Це просто неможливо. Для цього потрібен потужній зовнішній вплив. Землетруси це внутрішня справа Землі. Через них може зміститися частина земного тіла, земна кора. Земна поверхня "ходить" приблизно на один метр під час тимчасового періоду близько 400 днів. Довгострокові спостереження показують, що за 20 років зміщення земної кори може становити близько 15 метрів. Але впродовж року не більше одного метра. Так що, невеликі, наприклад 10 сантиметрів, зміщення земної кори, можливі", пояснює GZT.RU Володимир Сурдін.

Які можуть бути наслідки?

Невеликі зміщення земної кори відбуваються через переміщення ділянок земної кори вгору (від центру Землі) або вниз унаслідок чого планета змінює свою форму. Якщо частина кори опустилася, то наслідки для планети будуть такі ж, як для фігуриста, який, обертаючись на льоду, притиснув до себе розставлені до цього руки швидкість обертання збільшиться. А якщо поверхня піднялася то обертання планети, навпаки, сповільниться. Ба більше, зміна форми предмета, який обертається, призводить і до зсуву осі обертання: практично кожен землетрус, не кажучи вже про дрейф материків, призводить до такого ефекту. Величина руйнувань залежить не тільки від того, наскільки змістилися ділянки кори одна відносно одної, але і від того, на якій глибині це сталося. Менший зсув на меншій глибині буде більш руйнівний, ніж великий на більшій.

"Обиватель нічого не відчує"

Олексій Зав'ялов, завідувач лабораторією континентальної сейсмічності і прогнозу сейсмічної небезпеки Інституту фізики Землі РАН вважає, що за таких зсувів земної кори "обиватель нічого не відчує".

"У зв'язку зі своєю науковою діяльністю я зацікавився цим питанням ще після землетрусу 2004 р. на Суматрі. Наскільки мені відомо, вісь від землетрусу зміститися не може, але земна кора дійсно гуляє. Зсуви, про які повідомляють італійські вчені, можуть вплинути на тривалість доби, ну може бути на якісь тисячні частки секунди. Можливо, в такій же мірі зміниться і швидкість обертання планети ", вважає вчений.

Навколо Північного полюса

Олена Сасорова, головний науковий співробітник лабораторії цунамі Інституту океанології РАН, що займається вивченням "підводних" землетрусів скептично ставиться до повідомлень про зсув осі обертання Землі в результаті потужних підземних поштовхів, подібних тому, що стався 11 березня біля берегів Японії.

"Земна вісь дійсно може зміщуватися, але цей тренд стосується погойдування навколо Північного полюса. У цього явища зовсім інші причини: наша планета міститься в системі "ЗемляМісяцьСонце", змінюється розташування планети, змінюється нахил орбіт. Але космічне тіло такої маси, як Земля, що обертається з величезною швидкістю не може зміститися по осі на 10 сантиметрів від землетрусу, такого як стався в Японії ", вважає Олена Сасорова.

За інф. http://www.gzt.ru/topnews/
world/-smescheniya-zemnoi-osi-obyvateli-ne-pochuvstvuyut-/351755.html


08.03.2011

Пропозиції для NASA

Пошуки життя на Марсі та дослідження океану Європи мають бути пріоритетними для NASA у найближче десятиліття. Про це йдеться у доповіді Національної дослідницької ради (The National Research Council, NRC) США, яку оприлюднено вчора.

У доповіді говориться про те, що серед великомасштабних планетарних місій NASA впродовж 20132022 рр. головною має бути експедиція до Марса (The Mars Astrobiology Explorer Cacher (MAX-C), яка може допомогти визначити, чи було коли-небудь життя на Червоній планеті. Ця місія буде першим кроком масштабного космічного проекту з доставки на Землю зразків марсіанського ґрунту.

Другою великою місією повинні стати дослідження Європи супутника Юпітера. Тут дослідників цікавить океан, який покриває це небесне тіло.


На мал. художня уява стосовно космічного зонда, який вивчатиме Європу.
Фото з сайта www.space.com/11061-nasa-planetary-science-mars-jupiter-missions.html

Третім пріоритетом серед великомасштабних місій має бути Уран. Задача майбутнього космічного зонда докладне вивчення будови цієї планети.

Окрім трьох названих місій в доповіді сказано й про інші сім можливих проектів, але не зазначено їх пріоритетність, натомість запропоновано відбирати їх на конкурсній основі (за результатами експертних оцінок).

У доповіді немає конкретних рекомендацій стосовно невеликих наукових місій. Однак зазначено, що виконання NASA недорогих, цілеспрямованих планетарних досліджень зробило важливий внесок в науку й повинно продовжуватись на їх нинішньому рівні фінансування з урахуванням інфляції й можливого обмеження фінансування.

Автори доповіді заявляють, що вони пропонують збалансоване поєднання місій (великих, середніх і малих), щоб значно розширити наші знання про Сонячну систему. Зважаючи на сучасні економічні труднощі пріоритетні місії були ретельно відібрані на основі їх потенціалу для отримання більшої наукової вигоди на кожен вкладений долар.

За інф. www.space.com


05.03.2011

Європейський супутник GOCE склав повну гравітаційну карту Землі

Прес-служба Європейського космічного агентства (ЄКА) повідомила в п'ятницю про те, що супутник GOCE закінчив роботу зі створення надточної карти гравітаційного поля Землі.

Європейський науковий супутник GOCE (Gravity Field and Steady-State Ocean Circulation Explorer) запущено в космос 17 березня 2009. З вересня 2009 р. апарат перебуває на висоті 254,9 км над поверхнею планети нижче, ніж будь-які інші супутники, що спостерігають за планетою. Його основне завдання виявити гравітаційні аномалії і скласти карту гравітаційного поля Землі з точністю 12 сантиметри. Супутник завершив цю роботу 2 березня.

У повідомленні зазначено, що незвично низька активність Сонця упродовж двох років роботи GOCE дозволила апарату витратити менше пального, ніж планували. Заощаджене пальне і хороший стан супутника дали агентству можливість продовжити його перебування на орбіті до кінця 2012 р. За цей час GOCE зможе уточнити результати своєї роботи.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


28.02.2011

Телескопи 4 Pi Sky будуть стежити за всією небесною сферою

Проект 4 Pi Sky буде використовувати мережу наземних і космічних телескопів у різних точках планети для неперервного вивчення рідкісних подій, таких як зіткнення нейтронних зір і вибухи наднових. На цей проект Європейська дослідницька рада виділила 3 млн євро.

4 Pi Sky поєднує три окремі системи наземних телескопів. Одна з них Low Frequency Array (LOFAR) "Низькочастотна гратка", яку складають приблизно 10 тисяч дипольних антен, розташованих по всій Європі. Загальна ефективна площа системи LOFAR досягає 1 кв. км, вона призначена для спостереження за об'єктами в діапазоні частот 30240 МГц.

Інші наземні системи MeerKAT в Південній Африці та ASKAP в західній Австралії, які знадобляться для відстеження космічних подій на більш високих частотах близько 1 ГГц.

У такому поєднанні телескопи зможуть спостерігати за всією небесною сферою, а вчені отримають змогу зв'язатися з іншим телескопом і передати йому спостереження за небесним явищем, коли через обертання Землі воно вийде з поля зору їх телескопа. Використовуючи цей метод, дослідники зможуть знаходити і відслідковувати тисячі нових подій, які інакше були б втрачені.

"У цьому проекті ми спробуємо скоординувати роботу телескопів з точки зору оптимізації їх продуктивності, а також розробки та використання програмного забезпечення", говорить керівник проекту Роб Фендер (Rob Fender), астроном з Університету Саутгемптона у Великій Британії. За його словами, мине ще приблизно три роки, поки всі системи телескопів вийдуть на робочий режим і повністю включаться в мережу, оскільки треба враховувати терміни будівництва систем Meerkat і ASKAP. Частина мережі 4 Pi Sky, однак, зможе працювати на базі LOFAR вже цього року.

На додаток до наземних телескопів, дослідники з 4 Pi Sky також зможуть використовувати японський рентгенівський телескоп Monitor of All-sky X-ray Image (MAXI) на борту Міжнародної космічної станції (МКС), який реєструє явища в діапазоні між 0,5 і 30 кеВ. "Багато явища, які ми вивчаємо, мають рентгенівський компонент у своєму випромінюванні, і ми зможемо дослідити його за допомогою MAXI", говорить Фендер.

Тим часом, дві конкуруючі команди астрономів з Південної Африки і з Австралії та Нової Зеландії продовжують боротися за право розмістити в себе іншу гігантську систему телескопів Square Kilometer Array (SKA). Цей радіотелескоп, подібно LOFAR, буде складатися з тисяч окремих антен загальною площею 1 кв. км, розподілених на великій території протяжністю близько 3000 тис. км. Власне, системи MeerKAT і ASKAP будують для демонстрації можливостей технології SKA, яка забезпечує надзвичайно високі чутливість і кутову роздільну здатність.

Останнім часом астрономи з ПАР впевнені, що завдяки двом серйозним досягненням вони мають усі шанси на розміщення SKA у себе. По-перше, вони самостійно об'єднали дані двох віддалених радіотелескопів, використовуючи техніку інтерферометрії з наддовгою базою, для чого раніше була потрібна допомога іноземних фахівців. По-друге, південноафриканські інженери закінчили будівництво комп'ютерної системи ROACH 2, що, на їхню думку, забезпечить необхідні обчислювальні потужності з обробки даних SKA.

Остаточне рішення про те, в якій країні буде розміщено SKA ухвалять в 2012 р. на основі низки критеріїв, що включають, зокрема, витрати на експлуатацію та інфраструктуру, а також рівень перешкод від джерел радіосигналів.

Радіоінтерферометрія з наддовгими базами (РНДБ) вид інтерферометрії, що використовують в радіоастрономії. Цей метод дозволяє об'єднувати спостереження, виконані декількома телескопами та імітувати телескоп, розміри дзеркала якого становлять максимальному відстань між окремими телескопами мережі. Відносна роздільна здатність РНДБ в десятки тисяч разів перевищує роздільну силу кращих оптичних інструментів.

За інф. http://rnd.cnews.ru


26.02.2011

Маятник Фуко Київської політехніки

Відтепер і в Україні можна переконатись, що Земля обертається навколо вісі. Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут" відкрив Маятник Фуко (див. Довідку). Маятник розміщено в приміщенні Науково-технічної бібліотеки імені
Г.І. Денисенка.


Фото з сайта http://www.ntu-kpi.kiev.ua/library-foucault

Довідка

МАЯТНИК ФУКО

Маятник Фуко наглядно демонструє обертання Землі навколо своєї вісі. Його винахід приписують Жану Бернару Леону Фуко (18191868 рр.), французькому фізику та астроному. Спочатку дослід з маятником було поставлено у вузькому колі, проте він так зацікавив Л.Бонапарта (пізніше Наполеона III французького імператора), що його було повторено публічно в грандіозному масштабі під куполом Пантеону у Парижі. Цю публічну демонстрацію було проведено у 1851 році. З того часу дослід з маятником називають дослідом Фуко.

Фуко поставив свій експеримент, підвісивши маятник під куполом Пантеону у Парижі. Довжина його складала 67 м, а вага кулі 28 кг. У1931 році, в Ленінграді, в Ісааківському соборі було підвішено маятник довжиною 93 м та вагою 54 кг.

Маятник Фуко використовують для експериментальної демонстрації добового обертання Землі. Такий маятник є математичним маятником, причому відхилний від урівноваженого стану, він здійснює коливання у площині нерухомої інерціальної системи відліку.

Кількість різноманітних моделей маятника у світі зростає. Так у вестибюлі приміщення Генеральної Асамблеї ООН демонструється маятник подарунок Нідерландів, в каплиці меморіального комплексу Бойничське поле (Білорусь), у базиліці Святого Петронія (Болонья, Італія), у планетарії міста Солт Лейк Сіті (штат Юта, СІЛА) та інші.

Маятник Фуко Київської політехніки має висоту 22 м, діаметр бронзової кулі 28 см, вагу 43 кг.

За інф. НТУ "КПІ"


21.02.2011

Зима. 2011 р. Головна астрономічна обсерваторія НАН України


14.02.2011

Учені рекомендують людям не розмножуватися в космосі

Діти, зачаті в космосі, з високою ймовірністю не зможуть залишити потомство. До такого висновку дійшли вчені, що проводили експерименти з приматами. Результати дослідження оприлюднено в журналі Journal of Cosmology. Коротко про роботу пише британська газета The Independent.

Основними руйнівними факторами в космічному просторі є заряджені частинки, які летять від Сонця, і космічне випромінювання, що надходить від інших небесних джерел. Зокрема, у космосі є високоенергетичні протони і більш важкі іони (аж до заліза), які здатні руйнувати ДНК. Сучасні космічні кораблі не можуть повністю захистити астронавтів від цих частинок.

Учені зробили висновок про те, що в матці дівчинки, зачатої під час космічного польоту, загинуть всі незрілі яйцеклітини вони утворюються приблизно на п'ятому місяці вагітності. Тобто, така дівчина ніколи не зможе мати власних дітей. Крім того, високоенергетичні частинки і випромінювання пошкоджують сперматозоїди чоловіків, а тому в зачатих у космосі дітей можуть бути генетичні дефекти.

Найближчою планетою, до якої земляни в майбутньому, очевидно, спрямують пілотовану експедицію, є Марс. На його поверхні рівень випромінювання вже досить низький для зачаття, однак вчені для додаткового захисту радять створювати бази під поверхнею планети (за таких умов рівень небезпечного для людини космічного випромінювання можна звести майже до нуля).

За інф. www. Lenta.ru


08.02.2011

Супутникові знімки стали знаряддям археологів

Австралійський професор Девід Кеннеді (David Kennedy) знайшов майже 2000 археологічних об'єктів у Саудівській Аравії, не встаючи з крісла.

Девід Кеннеді викладає класичну і давню історію в Університеті Західної Австралії. Він хотів би виконувати дослідження в Саудівській Аравії, але поки не може цього зробити. "Туди не так просто потрапити", говорить Кеннеді. Ставлення саудівської влади до археології негативне. Це пояснюють тим, що дослідження цивілізацій, які процвітали до появи ісламу, нібито може підірвати довіру населення до державної релігії.

Професор став досліджувати територію Саудівської Аравії віддалено за допомогою сервісу Google Maps і його чекав успіх: він знайшов 1977 потенційних археологічних пам'яток, з яких 1082 схожі на кам'яні гробниці.

За словами Кеннеді, він перевіряв результати своєї роботи, прохаючи знайомих, які живуть в Саудівській Аравії, сфотографувати знайдені місця. Також за допомогою сервісу Google Earth знайдено кратер, що утворивсь в єгипетській пустелі після падіння метеорита масою не менше 10 тонн.


На фото кратер, знайдений в єгипетській пустелі

Раніше супутникові зображення і аерофотознімки використовували, щоб знайти пам'ятки епохи залізного віку й Римської імперії у Великобританії, лінії Наска в Перу, руїни майя в Белізі.

Щоправда, не обходилося і без курйозів. Так, дослідники знаходили в океані дивні лінії, які були схожі на затоплені міста, що призвело до короткочасного ажіотажу навколо "знайденої Атлантиди". Google пояснив "знахідку" артефактами на зображенні, що виникли унаслідок накладання карт одна на одну. Крім того, один охоронець стверджував, що навіть бачив на знімку легендарного монстра озера Лох-Несс.

За інф. http://rnd.cnews.ru


07.02.2011

Американські супутники "оточили" Сонце

Два американські космічні апарати зайняли спостережні позиції по обидва боки від Сонця, з яких їм належить зібрати унікальну інформацію про нашу денну зорю.

Запущені в 2006 р. супутники-близнюки Stereo поступово віддалялися один від одного. У неділю американське Національне агентство з аеронавтики і космічних досліджень (NASA) оголосило, що космічні апарати досягли положення, за якого Сонце міститься точно між ними.


Одне з останніх фото зворотного боку Сонця, отримане на основі зображень високої роздільної здатності, які передають космічні апарати STEREO. Цей знімок зроблено 3 лютого 2011 р, коли ще був невеликий проміжок між зображеннями з обох STEREO. Розрив зник 6 лютого 2011 року, коли космічні апарати досягли розташування на лінії 180 градусів обабіч Сонця. Фото: NASA.
(http://www.universetoday.com/wp-content/uploads/2011/02/sun360_304_360_0203_2011.gif)

Таке розташування космічних апаратів STEREO вперше дозволить вченим спостерігати Сонце одразу з усіх сторін.

Мета проекту дізнатися більше про сонячні спалахи, які призводять до виникнення геомагнітних бур на Землі, що, зокрема, викликає перебої в роботі супутників та електромереж. А коронарні викиди маси можуть бути небезпечними для космонавтів, які перебувають на орбіті.

Вчені припускають, що сонячна активність іноді охоплює все Сонце, при цьому спалахи можуть відбуватися в різних його районах і підсилювати один одного. Апарати Stereo можуть допомогти підтвердити або спростувати цю гіпотезу.

Між тим, супутники вже застосовують для підвищення точності прогнозів "космічної погоди" для авіаліній, енергетичних компаній, операторів супутникового зв'язку та інших.

За інф. www.rambler.ru та www.universetoday.com


02.02.2011

У Сонячній системі відкрито тисячі нових астероїдів

Астрономи виявили в Сонячній системі близько 33 тисяч раніше невідомих астероїдів, а також 20 нових комет. Всі ці об'єкти відкрив інфрачервоний телескоп WISE, який зараз виконує "теплу" частину своєї місії. Коротко результати викладені на порталі Space.com.

Серед інших небесних тіл знайдено 134 так званих NEO (Near Earth Objects, тобто об'єкти, які близько підходять до Землі). Цим терміном вчені позначають комети й астероїди, що проходять від Землі на відстані не більше ніж 1,3 астрономічної одиниці (одна астрономічна одиниця відповідає відстані від Землі до Сонця).

Телескоп WISE, що працює в інфрачервоній ділянці електромагнітного спектра, запущено в космос 14 грудня 2009 р. Його основне завдання огляд неба в інфрачервоному діапазоні. Щоб "побачити" найхолодніші (вони слабо "світяться" в ІЧ-діапазоні) об'єкти, детектори WISE охолоджував рідкий водень. Його запасів вистачило на 10 місяців, а тому в жовтні 2010 р. телескоп почав новий етап своєї місії, який назвали NEOWISE. За час основної місії WISE встиг "оглянути" небо в ІЧ-діапазоні 1,5 рази та зробити більше 1,8 мільйона знімків.

За інф. www. Lenta.ru


27.01.2011

400 років з дня народження Яна Гевелія

28 січня 2011 р. виповнюється 400 років з дня народження визначного вченого XVII ст., знаного у світі польського астронома Яна Гевелія.

Для широкого загалу найвідомішою працею Я. Гевелія, мабуть, є його "Атлас зоряного неба" ("Uranographia"), що вперше побачив світ у 1690 р. Цей зоряний каталог містить карти 54 сузір'їв. Серед них є карти сузір'їв, запроваджених на зоряному небі Гевелієм.


На малюнку зображення сузір'я Гончих Псів з атласа Гевелія. Це одне із сузір'їв, запроваджених вченим на зоряному небі.

Вл. інф.


24.01.2011

Нас усіх запрошують послухати науково-популярну лекцію

За інф. Астрономічної обсерваторії
Київського національного університету імені Т. Шевченка


14.01.2011

Виявлено сліди невидимого супутника Молочного Шляху

Астрономи знайшли сліди "галактики X" — невидимого з Землі супутника нашої галактики, який, можливо, складається в основному з темної матерії. Про це стало відомо на конференції Американського астрономічного товариства.

Багато великих спіральних галактик, таких як Молочний Шлях, на думку астрономів мають бути оточені цілим роєм карликових галактик-супутників. Такі об'єкти занадто тьмяні, щоб їх можна було спостерігати, і складаються в основному з темної матерії.

Автор дослідження Суканья Чакрабарті (Sukanya Chakrabarti) з Університету в Берклі розробила метод знаходити "невидимі" темні галактики-супутники, досліджуючи коливання в розподілі холодного атомарного водню (HI) в материнській галактиці.

Нашу галактику оточують близько 80 відомих карликових галактик-супутників, хоча деякі з них, можливо, не пов'язані з нею гравітаційно, а просто пролітають нині повз неї. Два найвідоміші супутника Галактики Велика і Мала Магелланові Хмари.

Однак теоретичні моделі вказують на те, що спіральні галактики, схожі на нашу, повинні мати тисячі супутників.

Чакрабарті та її колега професор Лео Блітц (Leo Blitz) припустили, що карликові галактики мають створювати збурення в холодному атомарному водні, який міститься в диску нашої галактики (такий водень можна спостерігати в радіодіапазоні). За величиною цих збурень можна визначити не лише масу, але й відстань до прихованих галактик-супутників.


Розподіл водню HI в галактиці Вир (М51), визначений на підставі огляду THINGS VLA. Газ поширюється далеко за межі видимих зір в галактиці та її супутника (відзначено хрестиком), який розташований в короткому плечі спіралі. Аналіз збурень у розподілі водню можна використати для прогнозування розміщення таких супутників, зокрема, й тих, що складаються в основному з темної матерії.
Фото: Sukanya Чакрабарті / UC Berkeley
(з сайта http://www.sciencedaily.com/releases/2011/01/110113131425.htm)

Учені застосували такий метод для обчислення положення супутників галактики Вир (M51) отримані результати збіглися із спостереженнями.

Після цього Чакрабарті обчислила положення невидимого супутника Молочного Шляху "галактики X", використовуючи дані радіоогляду THINGS (The HI Nearby Galaxy Survey). Згідно з розрахунками, маса супутника становить приблизно 1% від маси нашої галактики.

На зоряному небі "галактика X" розташована в напрямку сузір'я Циркуля, рухається по параболічної орбіті навколо Молочного Шляху і нині перебуває на відстані 300 тисяч світлових років від центра нашої галактики, радіус якої складає близько 50 тисяч світлових років.

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru та www.sciencedaily.com


12.01.2011

Вільний доступ до зображення нічного неба

Астрономи відкрили вільний доступ до найбільшого цифрового зображення нічного неба. Про це оголошено у вівторок на засіданні Американського астрономічного товариства в Сіетлі, штат Вашингтон.

Насправді це колекція мільйонів знімків зоряного неба, зроблених з 1998 р. на 2,5-метровому телескопі в обсерваторії Apache Point (Апачі-Пойнт) в Нью-Мексико. Робота над проектом, який розпочато у 2000 р. і називається Sloan Digital Sky Survey (SDSS, Слоуновський цифровой огляд неба), зараз перебуває в третій фазі (SDSS-III).


На зображенні північної і південної півкуль нашої галактики (внизу) показано "стіни" з галактик, які є найбільшими з відомих структур у Всесвіті. Масштабування на ділянку неба в південній півкулі показує спіральну галактику M33 (зліва вгорі). Подальше масштабування (вгорі в центрі) показує регіон інтенсивного зореутворення, відомий як NGC 604 (зелений колір, у правому верхньому куті) (Зображення: М. Блантон і SDSS-III). Фото з сайту http://www.universetoday.com/82391/the-biggest-astrophoto-ever/

"Це один з найбільших дарів в історії науки", так оцінює подію член SDSS команди Майк Блантон з Нью-Йоркського університету. Він впевнений, що оприлюднену інформацію будуть використовувати не одне покоління астрономів.

Опубліковані раніше результати дослідження за проектом SDSS вже привели до багатьох досягнень, серед яких, наприклад, відкриття крихітних, найближчих галактик, що обертаються навколо Молочного Шляху чи карти великомасштабної структури Всесвіту.

Серед подальших робіт в рамках SDSS визначення спектрів для більш ніж мільйона галактик. Такі спектри показують, як далеко галактики перебувають від Землі, а це дасть змогу астрономам створити найбільший 3D-карта Всесвіту. Аналіз карти дозволить їм досліджувати характер таємничої темної енергії, яка "відповідає" за прискорене розширення простору. Інша робота SDSS-III проекту вивчення спектрів зір, а також планет, що обертаються навколо них.

За інф. www.universetoday.com


08.01.2011

Місяць має металеве ядро

Учені вперше знайшли докази того, що Місяць має розжарене металеве ядро, оточене шаром рідкої мантії. Це відкриття допоможе глибше зрозуміти механізми формування Місяця і нашої планети, повідомляють дослідники в статті, яку опублікував у цю п'ятницю журнал Science.

Автори дослідження Рені Вебер (Renee Weber) з Маршаллівського центру космічних польотів NASA і Рафаель Гарсіа (Raphael Garcia) з Університету Тулузи (Франція) у своїй роботі виконали повторний аналіз інформації, зібраної сейсмографами з поверхні Місяця в середині 70-х років минулого століття.

Науковці застосували не лише нові обчислювальні потужності, а й сучасні методи аналізу сейсмоданних, які суттєво змінилися за останні 40 років. Саме це дозволило зробити важливі висновки на підставі наукової інформації, яку тривалий час вважали мало цікавою.

Сейсмодатчики, встановлені на Місяці, реєструють значно слабші сейсмічні хвилі, ніж на Землі. При цьому місяцетруси відбуваються набагато рідше, ніж землетрусу. Ба більше, поверхня Місяця, поцяткована кратерами від зіткнень з малими космічними тілами, маскує сейсмічні коливання, що поширюються в гірських породах. Сукупність цих факторів завадила вченим, які аналізували результати сейсмічних досліджень в середині 70-х років ХХ ст, коли їх отримали, зробити висновки про наявність місячного ядра.


Мал. з сайта http://www.universetoday.com/82259/apollo-data-retooled-to-provide-precise-readings-on-moon's-core

У своїх розрахунках Вебер і Гарсія зуміли врахувати ці чинники і, проаналізувавши різні типи сейсмічних хвиль, прийшли до одного і того ж висновку Місяць має розпечене ядро, яке складається головним чином з заліза. Його діаметр становить приблизно 330-360 км. Ба більше, розрахунки Вебера показують, що розтоплене ядро має тверде внутрішнє ядро із заліза діаметром приблизно 240 км.

Отримані результати, на думку планетологів, допоможуть краще зрозуміти еволюцію Місяця, що сформувався приблизно 4,5 мільярда років тому в результаті зіткнення із Землею небесного тіла розміром з Марс. Водночас ці знання дозволять прогнозувати еволюцію нашої планети.

За інф. www.rambler.ru


04.01.2011

Трохи світлин часткового сонячного затемнення

Нижче подаємо декілька світлин часткового сонячного затемнення, яке 4 січня 2011 р. можна було спостерігати в Україні. Автор фото Б. Боровик, м. Київ (Позняки).

Київське небо сьогодні не дуже сприяло спостереженням затемнення (це добре видно на останньому фото). Щоправда ранковий снігопад взагалі позбавляв шансів бачити ясне небо, але згодом погода покращилась і Сонце стало з'являтись у проталинах хмар...

Вл. інф.


03.01.2011

NASA назвало недостовірні фантастичні фільми

NASA назвало сім гірших і сім кращих з точки зору достовірності фільмів останніх років, повідомляє The Sunday Times. Назви картин оголосили на прес-конференції, що відбулася в Лабораторії реактивного руху (Jet Propulsion Laboratory).

На думку вчених, до переліку поганих фільмів з точки зору достовірності поданих в них технологій варто віднести:
1. "2012"
2. "Земне ядро" (The Core)
3. "Армагеддон" (Armaageddon)
4. "Вулкан" (The Volcano)
5. "Ланцюгова реакція" (Chain Reaction)
6. "Шостий день" (The 6th Day)
7. "Покрите таємницею" (What the # $ *! Do We (K) now!?).

Всі перераховані картини потрапили в "чорний" список завдяки великій кількості наукових неточностей, а то й просто вигадок. Так, наприклад, в "2012" нейтрино розігрівають земне ядро, незважаючи на те, що нейтрино нейтральна частинка й майже не взаємодіє з речовиною.

Примітно, що NASA взяло опосередковано участь у створенні однієї з названих картин "Армагеддону". Автори фільму спочатку консультувалися з космічним агентством, проте з часом відповіді науковців перестали влаштовувати кінематографістів і ті закінчили фільм без участі фахівців. У результаті, за словами вчених, вийшов жахливий і нереалістичний фільм.

Крім цього вчені оприлюднили список із фільмів, в яких, на їхню думку, різного роду наукові теорії показані правильно.
1. "Ґаттака" (Gattaca)
2. "Контакт" (Contact)
3. "Метрополіс" (Metropolis)
4. "День, коли зупинилася Земля" (The Day the Earth Stood Still)
5. "Жінка на Місяці" (Woman in the Moon)
6. "Щось з іншого світу" (The Thing from Another World)
7. "Парк Юрського періоду" (Jurassic Park).

За інф. www.novosti-kosmonavtiki.ru


02.01.2011

Часткове сонячне затемнення 4 січня 2011 р.

Затемнення буде видно в Європі, Африці, у Центральній Азії. Початок часткового затемнення о 8 год 40 хв 11 с, а кінець о 13 год 00 хв 52 с за київським часом. Найбільша фаза затемнення (0.86) о 10 год 50 хв 34.0 с. Сонце перебуватиме в сузір'ї Стрільця.
В Україні фаза затемнення буде приблизно 0.70. У Києві воно розпочнеться о 9 год 21.8 хв, а закінчиться о 12 год 19.3 хв. Докладні обставини затемнення для семи інших міст України наведено в Астрономічному календарі (фото ліворуч).

Підготовлено за інф. з Астрономічного календаря ГАО НАН України


 

 

Банер журнал Вселенная

Свіже число журналу "Наше небо. observer"

E-mail автора сайту
Головна сторінка : Документи : Методика : Інфотека : Астроновини : Наше небо : Форум
Дизайн і розробка сайту: ВЦ "Наше небо", 2006